Історія улюбленого монаха ізраїльської армії

Запитайте будь-кого: «А хто живе в Ізраїлі?» «Євреї!!!» радісно закричить цей будь хто і, трохи згодом, трохи зніяковіло додасть: «Ну і араби, звичайно». Але сьогодні не про це. Все-таки крім арабо-ізраїльського конфлікту,  Ізраїль має сакральне значення. Святою Землею називає Ізраїль весь християнський світ. Ось і поговоримо про найнезвичайнішого у всьому Ізраїлі християнського ченця.

Багато з тих, хто живе в Ізраїлі давно, вже знайомий з братом Олів’є з розповідей журналістів.

Дехто навіть спеціально приїжджав в бенедиктинський монастир послухати його. Серед солдатів Армії Оборони Ізраїлю навряд чи знайдеться десяток чоловік, хто ніколи про нього не чув. Знаєте чому? Та тому що 67-річний француз, монах-бенедиктинець з монастиря в Абу-Гоші присвячує ось уже багато років більшу частину свого вільного часу освітнім програмам для військовослужбовців, читає лекції, приймає армійські підрозділи в монастирі і сам бере участь в екскурсіях ЦАХАЛу.

Серед людей знаючих поширений жарт: куди податися єврею в спекотний літній полудень? Звичайно ж, в мусульманське село, в християнський бенедиктинський монастир. Потрапили ми туди з запізненням після годинної пробки на першому шосе, де водії кипіли від обурення, а машини закипали від перегріву і гнівно піднімали кришки від капотів до неба. Це була п’ятниця, а з нею і чергові заворушення на Храмовій Горі – саме тому центральне шосе було паралізовано на багато кілометрів через перевірки.

Хотілося по дорозі подивитися на найшикарнішу в Ізраїлі кадировську мечеть на в’їзді в Абу Гош, але ми і так вже безбожно спізнювалися. Бігом пронеслися від стоянки і, увійшовши у дворик монастиря, раптово відчули невимовний спокій намолених місць. Це відчуття відвідує мене і в Бахайському саді, і в блакитних синагогах Цфату. Все суєта суєт …

Але філософствувати далі було ніколи, і ми приєдналися до групи слухачів. Чернець у білій рясі зі знайомою лисиною і заразливою посмішкою – брата Олів’є ми нібито знали вічність – пригостив нас прохолодним лимонадом і продовжив свої розповіді на вільному івриті з вкрапленнями армійського сленгу, чим викликав захоплені вигуки слухачів.

Історія життя цього французького хлопця одночасно проста і складна. Проста, бо особливими подіями не буяє – відслужив у флоті, пішов в монастир, 40 років тому переїхав до Ізраїлю і з тих пір живе в мусульманському селі Абу Гош поблизу Єрусалиму і служить в бенедиктинському монастирі.

Складна, тому що неможливо повірити, що брат Олів’є не спецпроект спецслужб. Фото Олів’є в молодості: сіроокий красень-моряк в обнімку з подружкою блондинкою. Батько наполіг на призиві Олів’є в армію – сподівався, що «примха» стати ченцем пройде. Не вийшло!

Олів’є не говорив про віру і про християнство. Чи тому, що не хотів торкатися цієї теми в групі світських ізраїльтян, чи тому, що не хотів «замилювати» священні для нього принципи. «Фільм «Ексодус» зронив у моїй 13-річній душі мрію про Ізраїль, куди так прагнули потрапити навіть ціною свого життя біженці з Європи», – каже Олів’є.

І ось ланцюжок випадковостей або закономірностей призводить до того, що 27-річний монах з монастиря бенедиктинців в Нормандії за конкурсом (!) потрапляє в Ізраїль, в мусульманськге село, де знаходяться декілька християнських монастирів, і залишається тут на все життя.

Широко посміхаючись і смакуючи захоплення глядачів, Олів’є театрально дістає з бездонних кишень білої ряси, як фокусник з циліндра, – значки різних родів військ ізраїльської армії, емблеми, нашивки, і, нарешті, посвідчення зі своїм ім’ям.

Пізніше нам покажуть таємний музей, де зібрані подарунки і сувеніри від сотень солдатів і командирів, які коли-небудь відвідували заняття з братом Олів’є. Фото там робити заборонено.

У романській церкві з фресками 12 століття на стінах ми слухаємо, як відлуння повторює за співаючим братом Олів’є слова молитви на івриті – Адон Олам …

Веhу hая веhу hове
веhу іhйе, веhу іhйе бетіфара.

І він був, і Він є,
і Він повіки стоятиме в пишноті своїй …

Ну і що, що це пісня всього 40 років тому складена Узі Хітманом, все одно всі сприймають її як молитву!

Монастир бенедиктинців зовсім маленький, зараз в ньому живуть всього 8 ченців, але поруч є ще жіноча частина, де мешкають 20 черниць.

Під час найвідоміших в країні фестивалів класичної музики в крипті монастиря влаштовуються концерти, ми на них бували – акустика прекрасна.

Олів’є з жалем дивиться на годинник – як видно, йому приносить задоволення приймати в монастирі гостей, розповідати і показувати, «хвалитися» дружбою з вищими армійськими і поліцейськими чинами.

«Ченці – теж люди», – весь час підкреслює він. «Це наші заповіді – бути гостинними, допомагати, пояснювати і виховувати».

І мені вже не здається дивним, що приїжджаючі сюди солдати – наші діти, єврейські хлопчики і дівчатка, із задоволенням фотографуються з християнським монахом, слухають його історії і якось непомітно для себе сприймають загальнолюдські цінності поза зв’язком з конкретним віросповіданням.

Брат Олів’є виглядає дуже щасливим – він виконав свою мрію жити в Святій Землі, він вилікувався від онкологічного захворювання, він єдиний з християн, хто отримав громадянство Ізраїлю, не відмовляючись від французького.

І вже зовсім не можна сказати, що у ченця Олів’є немає сім’ї. Щотижня він розмовляє зі своєю матір’ю – їй уже 94 роки, але доглядальниця допомагає їй спілкуватися з сином через вотсап. А діти – що ж, всі ці голанчики, танкісти і сапери, магавники і гіваті – вони ж наші спільні ізраїльські діти, а Олів’є в цьому сенсі ізраїльтянин до мозку кісток.

У монастирі Олів’є сам робить лікери з місцевих фруктів. Його знаменитим лімончелло закінчується кожна зустріч з туристами.

І ми випили. За мирну суботу, піднімали склянки, кажучи «Лехаім», «Шабат Шалом» в тіні крипти бенедиктинського монастиря з видом на мусульманський мінарет.

Це Ізраїль, діти мої. Мирної суботи і нині, і на віки віків.

Нона Ковлер

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Avatar

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

four × 4 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh