Українська школа безнадійно застаріла. Той спосіб, яким ми користуємося, з’явився ще в царській Росії і отримав розвиток в післяреволюційному «совку». Тоді стояло просте завдання. Величезна кількість неграмотних сільських жителів, яких необхідно було переселити в міста і при цьому навчити писати і читати, щоб вони могли працювати на заводах і фабриках. З часом вимоги до робочих росли і в «совку» почали розширювати кількість предметів, розширюючи кругозір і виховуючи культурного радянського робітника, службовця. Приблизно з цього шляху і йшов весь інший світ. Школа була чи не єдиним джерелом знань для дитини. Про це у своєму блозі пише український блогер Філіп Духлій.
Він зазначає, зараз все кардинально змінилося. Якщо раніше людина могла отримати одну професію, відпрацювати за фахом всю свою життя і піти з нею на пенсію, то наші діти будуть змушені вчити 5-7 різних спеціальностей, спеціалізацій і вчитися все своє життя. За рік учень отримує за допомогою комп’ютера та Інтернету стільки інформації, скільки не отримував учень 100 років тому за все своє життя. В сучасному світі немає потреби в уніфікованому масову освіту, а є неймовірна потреба в індивідуальному освіту, чітко підібраному під конкретного учня, його здібності, таланти і особливості. Нам потрібні зірки. Тільки вони зможуть конкурувати з роботами і штучним інтелектом.
Прочитайте про франкойли – що це таке?
За словами Духлія, Україна продовжує використовувати методику позаминулого століття, розроблену під потреби позаминулого століття і вчити масово і уніфіковано дітей того, що їм не треба буде в житті. Тому що так треба. Тому що я так вчився. І мої батьки теж. А що буде з дитиною, якщо він не буде зафарбовувати контурні карти, не вивчить вірш Шевченка і не зможе відрізнити рядки? Він же буде неуком і буде ганьбити славне ім’я культурної радянської людини.
