Сьогодні Синод Вселенського Патріарха визнав незаконною анексію Київської Митрополії Російської Православної церквою в 1686 році. Це найважливіше політико-історичне рішення, далеко виходить за рамки церковних сфер. Про те, що вище київське духовенство на чолі з митрополитом Сильвестром Косовим, досить холодно сприйняли факт підписання договору між Хмельницьким і царем Олексієм Михайловичем було відомо. Як і те, що вони більше 30 років потім виступали проти підпорядкування Москві, яке фактично було не дружнім мегдег, а скоріше, ворожим acquisition. Про це у своєму блозі пише блогер, бізнесмен Олександр Деркач.
За його словами, сьогодні церковні історики підтвердили це документами, але у зв’язку з цим виникає і інше питання, а не глянути чи трохи глибше і на сам договір між Військом Запорізьким і Росією у 1654 році. І взагалі на контекст того часу. Не для того, щоб щось скасовувати. Хоча б для того, щоб нарешті розібратися і поставити всі крапки над і. В цілому списком непростих питань. Що це був за договір і яким його уявляла собі кожна сторона. Був Хмельницький героєм, або зрадником інтересів України. Чи був Мазепа тім, кім його звикли вважати, і заслуговував він анафеми і так далі. Адже все, що ми знаємо про той час, сформований російським офіціозом протягом 300 років, та десятком історичних праць. Головні з яких написані Бантишем-Каменським 1822 році, та Ригельманом в 1847. І тільки на початку 2000 почалося серйозне вивчення того періоду.
Блогер зазначає, цікавий факт – основним ідеологом договором 1654 року був Московський патріарх Никон. Зрілий 50-річний чоловік, досвідчений політик, він мав величезний вплив на молодого 25-річного царя Олексія. В розробці документів навіть не брали участь дяки Посольського Наказу. Все було настільки таємно. Хто знає, які думки були в його голові і який Третій Рим він бачив у своїх мріях, але те, що він вже тоді думав не тільки про збільшенні земель, але і розширення церковної влади, можна не сумніватися.
