В Україні практично відсутня журналістика в традиційному західному розумінні цього слова. Підтвердженням чого є одна промовиста деталь. Про це у своєму блозі пише український блогер Карл Волох.
Він відзначає, коли кілька тижнів тому російський уряд повідомило про зняття санкцій з декількох видів української продукції, аналітики відразу пов’язали появу в цьому списку труб великого діаметру з діяльністю Кучми в Мінській групі. Після цього про дивну поблажливості чекістської влади у Інтерпайп написали чимало блогерів і навіть згадали деякі ЗМІ. Це не мало навіть сотої частини освітлення таких викривальних скандалів минулого до п’ятиріччя, але хоч щось.
При цьому, нагадує блогер, там цілий список найменувань продукції, до яких московський режим раптом виявляє дивовижну поблажливість. І незважаючи на розуміння, що ці компанії могли туди показати саме для того, щоб приховати головного бенефіціара, з яким і розрахувалися за гнучкість і поступливість тестя на переговорах, де відверто здають суверенітет України, ніхто зі ЗМІ цю тему належним чином не висвітлив. Тому, незважаючи на кілька нечисленних винятків, маємо замість журналістики купу смердючого лайна», прикритий лопухом «свободи слова».
