Молімося сьогодні до нашого Спасителя, щоб Божий виноградник України зміг принести добрі плоди у свій час. Навіть тоді, коли нам важко і ми плачемо. Нехай наш плач стане плачем виноградної лози, яка воскресає. Нехай він буде плачем надії, яка благовістує новий період відродження, в якому виноградник, оживаючи, приносить ще більше доброго плоду. До цього закликав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав під час проповіді до вірних у неділю, 6 вересня 2020 року.
На початку своєї проповіді Блаженніший Святослав пригадав вірним, що саме для того, щоб пояснити ким є Божий народ і яким є відношення Бога до нього, з давніх часів пророки використовували образ виноградника. Він завжди посідав особливе місце у Святому Письмі, а також у культурі Святої Землі.
«Ми знаємо, що виноградник – це одна з унікальних рослин, яка має властивість розчіпляти камінь. Саме тому на кам’янистому грунті, де інші рослини не мають властивості жити, виноград проростає. Виноградна ягода є начебто мікрокосмосом, в якому сконцентрована уся життєва сила Богом сотвореного всесвіту», – пояснив проповідник.
І додав: «Виноградар для того, щоб правильно культивувати виноградник змушений щороку його обрізати. Цей процес є доволі болючим. Саме тому навесні, коли пробуджується лоза, то вона починає плакати, що символізує її життя. Сам винозбір ставав наче вінцем праці виноградаря. Дуже важливим є момент, коли виноградник дає добрі плоди, а відтак у келиху вина концентрується уся його сила і аромат, а разом з тим вся мука тієї лози».
На його переконання, такого типу унікальність виноградарства не могла оминути авторів Святого Письма. Сьогоднішнє читання Євангелія, – каже Предстоятель УГКЦ, – до певної міри переспівує пісню про Божий виноградник, який ми знаходимо у книзі пророка Ісаї. «Бо саме Господь Бог сотворив собі свій народ, визволивши його з Єгипту і насадив той народ в обітованій землі так, як той виноградар насаджує виноградник. Насадив добрий сорт винограду. Він очікував добрих плодів. Але цей виноградник не хотів, щоб Бог в той чи інший спосіб його обрізав. Не хотів давати добрих плодів», – переконаний Отець і Глава УГКЦ.
«Чому той плід, який народ приносить не є добрим?» – запитує проповідник.
«Бо в певний момент за відсутності господаря орендарі привласнили виноградник. Привласнити – це означає вирвати його з цілого контексту світотворення. Привласнюючи виноградник орендарі роблять дуже прикрий акт віровідступництва. Вони викидають з сотвореного світу його Творця. Привласнюючи собі виноградник, вони самі хочуть стати на місце Бога. Хочуть стати його абсолютними господарями», – сказав Блаженніший Святослав.
На його переконання, слово про Божий виноградник є дуже глибоким Божим Словом про духовне життя кожного християнина.
«Подивімся на себе, на свою власну особу. Найперше на відношення нас самих до себе, до свого життя і покликання», – закликав він.
Глава УГКЦ переконаний, що ми, як християни, є галузками на правдивій лозі, якою є Ісус Христос. Таким чином, якщо ця галузка, якою є кожен з нас не є добре вживлена у виноградну лозу і не живиться її соком, то вона помирає.
«Часом господар нас обстригає і ми плачемо, а той плач означає, що ми живемо. Навіть, коли Господь щось чинить нам чого ми не очікуємо, то Він це робить, щоб ми не здичавіли як галузка, а навпаки ще більше назбирали духовної сили, щоб принести добрі плоди. Ми не можемо привласнити собі свого власного життя. Ми мусимо розуміти, що моє життя дане мені Богом і належить Йому. Я мушу все зробити, щоб дані мені Богом таланти звершити, розвинути і зробити плідними у моєму особистому житті», – переконаний Глава УГКЦ.
Предстоятель УГКЦ зауважив, що на даний час вже стартувала виборча компанія. Відтак чимало претендентів хотітимуть бути управителями у Божому винограднику України.
Ми бачимо, – каже Блаженніший Святослав, – дивлячись на країни довкола нас, як часто земний володар хоче привласнити собі Божий народ.
«Таким чином він краде його в Бога і стає тираном. Це дуже часто є причиною корупції і зневаги, а в результаті нищення цього народу. Цей правитель завдає йому глибоких ран і великих бід. Якщо ці виноградарі, які приходять у виноградник України не будуть бачити ролі і місця господаря цього виноградника, якщо вони не поважатимуть історію українського народу і місця Бога у нашому житті, то може так статися, що цей виноградник буде віддано іншим господарям, які будуть краще давати Богові своєчасні плоди. Можуть бути тоді дуже прикрі для нас обставини і події. Вважаймо, щоб часом і ми, дбаючи лише про свою власну вигоду, не викинули з нашого життя живого Бога», – застерігає Предстоятель УГКЦ.
