Мабуть, ви здивовані таким поєднанням. Але це не просто так. Вже незабаром, 7 квітня за Юліанським календарем, ми будемо урочисто святкувати Благовіщення Пречистої Діви Марії, той момент, коли сам Господь зволив оселитися в лоні «Благословенної між жінками» (Лк 1,28). «Так» Марії змінило нашу історію, вона стає Матір’ю Життя. Дев’ять місяців це Чудо залишалося невидимим для людського ока, але видимим і любленим її серцем. Дев’ять місяців праведний Йосиф по-батьківськи опікувався Тим, кого прийняв за свого сина. Дев’ять місяців …
І для нас Господь приготував Благо-віщення, радісну звістку. І навіть більше, спочатку цією радісною звісткою стали ми самі. «Глянь! Я записав тебе в себе на долонях» (Іс 49,16). Неможливо переоцінити нашу цінність в Божих очах. Творець дару життя запрошує нас до найсокровеннішого – творити це життя разом з ним, увійти в Едем і зліпити вінець сотворення – людину (Бут 1-2). «Мало чим зменшив єси його від ангелів, славою й честю увінчав його» (Пс 8,6).
День Благовіщення є особливим днем, коли Марія, а згодом і св. Йосиф кажуть Богові «Так», а мільйони людей по цілому світу з тих чи інших причин вагаються, потребуючи великої любові, довіри, підтримки, а часом і прощення, щоб сказати своє «Так» Богові. «Бо Син Божий, Ісус Христос, що його ми вам проповідували […] не був «Так» і «Ні»; в ньому лише «Так» було (2 Кор 1,19).
Голос незліченної кількості тих, кому сказали таке до глибини душі болюче «Ні», сьогодні взиває до наших сердець, щоб їх зворушити і, можливо, пробудити. Ми можемо бути голосом тих, хто дев’ять місяців не може самостійно про себе сказати: «Так, я людина». І як це прикро усвідомлювати, що нема кому за тебе заступитися… «А й правда, крилатим ґрунту не треба. Землі немає, то буде небо» (Л. Костенко, Крила). Бодай буде небо!
Дев’ять місяців. Стільки Марія носитиме у своєму лоні нашого Спасителя, і нарешті настане Різдво, світле і радісне народження Божого Дитяти. Мати-Церква запрошує нас, за прикладом святого Йосифа, стати духовними опікунами дітей в лоні матерів. Одним із способів такої опіки є «Духовне усиновлення зачатої дитини». Це посвята 10 хвилин свого часу на день для того, щоб молитися за щасливе народження цього чуда та праведне життя, починаючи від Благовіщення і закінчуючи Різдвом Христовим, тобто дев’ять місяців. Детальніше про саму молитву за посиланням: 1 та 2. В кінці статті на сайті Credo подано обітницю, яка складається в церкві урочисто, або вдома перед хрестом чи іконою.
Будьмо певні, що це приноситиме велику радість нашому Богові та Пресвятій родині, і рятуватиме життя тих, хто так хоче вперше промовити слово «мама». Заохочую до такої молитви усіх, а особливо подружжя, які, можливо, не мають дітей, втратили їх, чи не зберегли.
За заступництвом Пречистої Діви Марії, св. Йосифа і всіх святих хай буде почутою на Небесах наша молитва, і настане день, коли кожен, кого Господь покликав до життя, житиме. «Усе, що живе, нехай хвалить Господа» (Пс 150,6).
бр. Назар, КТДС
