Піски (аеропорт Донецька зовсім поруч). Давно збиралися відвідати наших улюблених десантників, нарешті вибралися, хоч вони і відмовляли всі дружно. Основне враження від поїздки: хлопці дуже втомилися. Сплять по 2-3 години на добу, навантаження пекельні.
Якби ми могли хоч чимось допомогти! Смажили їм драники пів дня, спілкувалися, намагалися не заважати. Деруни були ідеєю одного з солдатів: “Мені дружина розповідає-син відмовляється їсти деруни, тому, що батько їх дуже любить, а у нього ж їх немає !!!” Ми його сфотографували “в процесі” обіду- відправить додому фотку, порадує дитину. Мріють про відпустку, не кажучи вже про ротацію. Єдиному з них “пощастило” побувати вдома ще в червні, коли супроводжував 200-х. В аеропорту вони вже півтора місяця, але коли ми запропонували якось спробувати вплинути на командування- категорично відмовилися. Борг і честь понад усе. Ви наша гордість, хлопчики! Господи, бережи наших героїв !!!
Дописувач:
