Я б пішов з нею в розвідку. Це не приказка. Реально б пішов.
Просто для цього у неї є всі необхідні якості. Про це повідомив Гліб Бабіч.
У її сміливості не мають сумнівів навіть вороги. Так само як у її гострому розумі, і залізній витримці. Вона вміє уважно спостерігати, помічати приховане, і робити висновки. Оцінювати обстановку – миттєво. Але діяти тільки тоді – коли прийшов час дії.
Тому що вона вміє приймати рішення. Тверді і своєчасні. Непомітні для інших (як у розвідці) – але ті, які впливають на результат загальної битви. І брати на себе відповідальність. Що, мабуть, є найголовнішим.
Власне, це головні якості не тільки розвідника – але і для будь-якого адекватного командира підрозділу.
Політика це теж війна. І вона на ній давно. Усвідомлено і впевнено. Найчастіше – прикриває спину «першого номера». Але у нашої нації ніколи не було особливої гендерної різниці в бойових якостях. І якщо жінка каже тобі «коли буде потрібно, я буду подавати патрони» – головне тут «коли буде потрібно». А в решту часу вона буде вести вогонь сама. Холоднокровно і прицільно. Відриваючись від гарячого зброї тільки для того, щоб сказати «Милий, тобі пора випити таблетки, і у тебе БТР на десять годин».
Їй давно пора зайняти своє гідне місце в цьому політичному бою за Україну. У нашому строкатому політикумі грунтовно переплутані пріоритети. До того ж, він перенасичений політиками «без яєць» обох статей. В цьому у нас давно рівність. Нам гостро не вистачає сильних і переконаних. Без щурячого прагнення «тягти в свою нору».
Гідних. Тих, за кого не доводиться червоніти.
Тому я кажу: Марина Порошенко – Welcome to fighting. Або ласкаво просимо в бій.
А ще, знаєте, чому у неї все вийде?
Тому, що вона – Леді. Це англійське слово – але цілком відображає те, що закладено в кращій (і більшої) половині нашої волелюбної нації. І коли вона офіційно була Першою Леді – представляти свій народ їй було легко. Тому, що абсолютно природно. А нам – не було соромно.
І справа тут не тільки у вихованні, освіті та вмінні триматися нарівні з англійською королевою. Справа у гідності і внутрішньому стержні.
У нас давно все переплутано. Наша еліта переповнена рядженими «джентельменами» і «леді» в королівському одязі, але з нутром вуличної босоти, манерами скандальних торговок і розумом самовпевнених неуків.
Справжню Леді простіше зустріти в метро, в кафе з ноутбуком, в лікарні в білому халаті, в школі і армії. Та хоч на фермі. Бути Леді – це просто питання огранки алмаза. Наша нація – розсип алмазів. Інша справа – наверх, чомусь, все частіше виносить погано тесані камені. А бурківку не перетворить в діамант навіть геніальний ювелір.
Політика, це в першу чергу – представництво. Представництво інтересів Нації. А Марина – правильний представник. Переконаний і чесний.
Звичайно, розумний і вихований кардіолог з науковим ступенем, гідна дружина і мати чотирьох дітей – програє розв’язній фотомоделі з досвідом роботи в супермаркеті. Але тільки в рамках спеціально заточених телеканалів.
Насправді, вона ідеальний представник свого народу. Розумного, наполегливого, розсудливого і гідного. Гідного своєї країни, історії та майбутнього. І обманута (і дуже умовна) більшість – не має зникнути. Вона має змінитися. А для цього, потрібні ті, на кого можна орієнтуватися. І не відчувати при цьому почуття сорому за орієнтир.
Я неодноразово спостерігав за тим, як вона спілкується з людьми. У різних ситуаціях. В тому числі, коли вона працювала на нашому «конвеєрі» де ми збирали «набори виживання» для тих, хто потребував допомоги в період карантину. В тому числі, коли збирали подарунки для дітей загиблих бійців.
Знаєте, що головне? Вона однакова – на екрані, на офіційних заходах, на мітингу і в спілкуванні без камер і офіціозу. Їй нічого не треба грати. Вона просто така є завжди. Це, до речі, головна властивість Леді. Бути собою завжди.
Тому до неї і не липне бруд. Як би хто не намагався.
Тому я їй вірю. І мені приємно усвідомлювати, що ми воюємо за цю країну поруч. Ми і справжня Леді. І ще тисячі і тисячі таких Леді. Ми така нація.
Напевно, тому перемога буде за нами. Напевно, тому – ми непереможні.
І ще. Київ – дуже добрий початок. Вона знає що робити, і за нею гідна команда. Київ буде справжньою процвітаючою столицею. Київ завжди буде Українським. Саме так, з великої літери.
Але, згадаєте моє слово – це ТІЛЬКИ початок. Думаю, у нас з’явився політик, якого свого часу назвуть Сталевою Леді України.
P.S. Подивіться на фото. Для тих хто впав в оману – Мері Поппінс виглядає саме так. Тому, що – Леді.
