Артишок це їстивна квітка

Артишок, це не тільки вишуканий делікатес і гарна декоративна рослина, але й цінна лікувальна сировина.

 

На початку XX століття артишок залишався звичайною стравою на столах лише заможних людей. На жаль, за роки радянської влади його вирощування було забуте й зараз він вкрай рідко зустрічається на наших городах та присадибних ділянках. А даремно: це не тільки вишуканий делікатес і гарна декоративна рослина, але й цінна лікувальна сировина.
Багаторічна трав’яниста рослина сімейства айстрових. Зовні нагадує будяк, але відрізняється великим фіолетовим або синім суцвіттям. Ці чудові рослини можуть прикрасити газон саду або альпінарій, вдало гармоніюючи з каменями та водоймою. На одному місці росте 5-10 років. Гарний медонос: за один світловий день бджоли відвідують кожне суцвіття-кошик більше 3000 разів.

Артишок дуже корисний, особливо дітям і людям похилого віку. Це цінний дієтичний продукт, який містить білки, мінеральні солі калію, магнію та натрію, вітаміни С, В1, В2, каротин, вуглеводи, зокрема інулін – замінник крохмалю й цукру для хворих діабетом. Ніжна м’якоть артишоку з її надзвичайно приємним смаком особливо корисна, тому що містить цинарин, необхідний хворим атеросклерозом. Цинарин також має сечогінну дію і є протиотрутою при отруєнні алкалоїдами. Відвар кошиків артишоку зі свіжими яєчними жовтками іноді рекомендують при запорах і захворюваннях печінки. Сік і відвар трави нормалізує ліпідний обмін, тому його призначають пацієнтам, які страждають ожирінням. Артишоковий чай п’ють при захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Корисний артишок людям з підвищеною кислотністю, тому що містить велику кількість солей натрію та калію, які мають лужні властивості. Але найголовніша його властивість – лікування і профілактика захворювань печінки та жовчних шляхів. Усе той же цинарин має сильно виражену жовчогінну дію, тому сік і відвар з листя приймають при захворюваннях печінки, дискінезії жовчних шляхів і нирково-печінковій недостатності.

Артишок – відмінний делікатес. Часто його називають аристократом овочевих культур. У їжу використовують м’ясисте квітколоже суцвіть-кошиків, а також стовщену основу лусочок нижніх рядів обгортки. Зовні суцвіття нагадують шишки. Збирають ці шишки-суцвіття ще до цвітіння, коли лусочки тільки починають розкриватися. Із сирих і консервованих артишоків готують салат, а з вареного готують велику кількість страв. Його відварюють і тушкують, обсмажують, фарширують, варять пюре.

Артишок – рослина південна, але останнім часом садівники-аматори навчилися вирощувати його на відкритому ґрунті в інших регіонах. Виявилося, не такий вже він і ніжний: добре переносить весняні заморозки від мінус двох – мінус трьох і навіть до мінус 10 (якщо вони короткочасні). Кінчики листя, щоправда, можуть підмерзнути, але із квіткових розеток швидко з’являються нові.

Артишок – рослина багаторічна. На одному місці він може рости не більше чотирьох років, потім його посадки потрібно буде відновлювати через насіння або ж діленням старого куща. Артишок добре росте на живильних ґрунтах. Віддає перевагу сонячним місцям, не переносить перезволоження: глибокий стрижневий корінь може загнити.

Протягом літа рослину кілька разів підживлюють розчином коров’яку й добривами з мікроелементами: одну столову ложку на 10 літрів води. При посушливій погоді до цвітіння поливають. Підживлення повинні бути закінчені в кінці червня. При розсадному способі врожай збирають у вересні. І роблять це, поки артишок не відцвів. На зиму артишок потрібно ретельним чином укрити перегноєм або просто землею, як звичайно вкривають троянди. Навесні його звільняють від укриття, розділяють і розсаджують молоді відростки.

 

Джерело

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Avatar

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

20 + 17 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh