Любов єврейських батьків до своїх дітей не знає меж. Такого культу дітей немає, здається, в жодного іншого народу. Психологи можуть говорити як про плюси, так і про мінуси такого ставлення, проте, безумовно, єврейські діти нестачі любові та уваги не відчувають, пише The Jizn.
1. Не можна створювати дітям комплекси
Єврейська мати ніколи не скаже – ти поганий, вона скаже – як міг такий хороший хлопчик як ти, зробити таку дурість?
«У моєї дитини немає, і не може бути недоліків» – така позиція єврейських матерів. Можливо, вони їх і бачать, але крім них про це ніхто не дізнається.
2. Розумна свобода
Сучасне єврейське виховання поєднує дві, здавалося б, суперечливі речі: свободу дитини і жорсткість вимог. Гарна метафора, що описує цей стиль: простора, вільна кімната з жорсткими стінами.
В єврейських сім’ях діти ходять батькам по голові, і розфарбовування татового паспорта маминою помадою за 100 баксів – не привід докірливо дивитися на дитину. Для батьків-євреїв свобода дитини – не спеціальне «виховання», а повітря, яким не можна не дихати.
Жорстке виховання починається тоді, коли дитина переступає межі неприпустимого. У єврейській родині зрозуміло, що мамині парфуми на дворових кішок вилити можна, а ось бuти бабусю по голові не можна.
3. Хвалити дитину з будь-якого приводу
Мама завжди хвалить свою дитину. Ця хвала починається з самого народження дитини. Єврейська мама захоплюється навіть самими найменшими успіхами, досягненнями малюка, нехай це буде всього лише новий склад або перша невміла пляма в якості першого малюнка. Про це обов’язково дізнаються всі друзі і знайомі, а головне дитина повинна побачити, що її хвалять у присутності всіх. Якщо ж досягнення дитини серйозніше, то без довгих оплесків і вихвалянь з боку всієї сім’ї не обійтися.
Якщо ми привчимо себе помічати в дітях всі їхні хороші прояви, включаючи «суціліні дрібниці», і заохочувати їх при кожному зручному випадку, це, можливо, в корені змінить їх поведінку. Щоб зміцнити їх прагнення до хорошого, дозвольте їм як-небудь «підслухати», як ми розповідаємо про їхні успіхи своїм друзям.
4. Високий ступінь відповідальності за свою поведінку
Євреї вірять, що навіть саме незначно слово, кинуте поспіхом і дрібний поганий вчинок, скоєний батьком на очах дитини, може мати незворотні наслідки, тому своїм прикладом і дуже відповідальною поведінкою по відношенню до всього сказаного і зробленого єврейські батьки направляють своїх дітей.
5. Любов і повага в родині – запорука пcихiчного здоров’я дитини
Єврейська традиція пояснює, що основу будь-якої родини складають чоловік і дружина – батько і мати. Тому дітей необхідно змалечку привчати до того, що на першому місці завжди ставиться увага матері до батька і батька до матері. Якщо дитина засвоїть, що її батьки живуть, перш за все, один для одного, переконається, що їх взаємини просякнуті повагою, любов’ю і турботою, вона буде відчувати себе захищеною. А, крім того, подібна поведінка батьків – прекрасний приклад для наслідування. Саме такі відносини дитина постарається створити у власній родині, коли виросте.
6. Вчитися бути батьками
Батьківське виховання починається ще до народження дитини. Дівчинка, вступаючи в шлюб, вже готова стати матір’ю, її не вчать «жити для себе», її головна кар’єра – будинок і сім’я. Якщо спочатку материнство і батьківство розглядати як тягар, обмеження, то виростити хорошу дитини буде дуже складно. Як відомо, куди посилаєш свої сили, звідти і отримуєш.
Прагнучи виховати успішних, самостійних і твердо стоячих на ногах дітей, єврейські мудреці розробили цілу систему виховання, з якою в Ізраїлі кожен охочий може ознайомитися на спеціальних батьківських курсах. Подібні курси є при синагогах та єврейських школах у багатьох містах світу. Ось вам і перший закон успішного виховання – воно починається з власного виховання і навчання, надбання окремих професій «дружина і мама» і «чоловік і батько».
7. Вчити дітей правильно розпоряджатися часом
Єврейські діти не знають, що таке лінь і безцільне тиняння дворами: скрипка, англійська, математика – все одночасно і багато. Змалку діти привчені до того, що постійно бути зайнятим справою – це нормально.
