7 лютого 1483 року відомий український вчений Юрій Дрогобич у Римі видав книгу “Прогностична оцінка поточного 1483 року”, що є першою відомою друкованою книгою українського автора, пише gazeta.ua
Юрій Дрогобич, при народженні Юрій Михайлович Донат-Котермак, до ХХ століття відомий як Джорджо да Леополі (1450, Дрогобич, нині Львівська область, Україна — 4 лютого 1494, Краків) — відомий вчений епохи Відродження, освітній діяч, поет, філософ, астроном, астролог. Доктор медицини та філософії. Ректор Болонського університету медицини і вільних мистецтв, професор і віце-канцлер Істрополітанської академії у Братиславі, професор Ягеллонського університету у Кракові. Серед його студентів був майбутній видатний астроном Миколай Коперник. “Прогностична оцінка поточного 1483 року” — це астрологічний календар. На основі аналізу взаємного розташування небесних світил і оцінки різних небесних явищ автор робить передбачення про земні події. Юрій Дрогобич турбується долею людського роду, оспівує розум, який людину “звеличує над світом”, дає їй “могутню владу”.
У трактаті автор подає також відомості із різних природничих наук. Зокрема, визначено з точністю до години і хвилини час двох майбутніх місячних затемнень і фаз Місяця впродовж усього року, подано певні вказівки про видимий рух планет. Юрій Дрогобич описує розташування Сонця, Місяця і зірок “у Константинополі, Кафі, Вільнюсі та Москві, містах славного князівства Литовського і по всій Малій Азії”, а також “у Кракові, Познані — містах славного королівства Польщі, Львові і Дрогобичі — містах Русі, Буді і Кошицях — Угорщини, Вроцлаві і Нисі — Сілезії, Неаполі і Таренті — Апулії і по всій Сицилії та Калабрії”. У розділі “про становище Польщі” він підкреслює, що Львів і Дрогобич належать не до Польщі, а до Русі, під якою розуміє “Руське Королівство” — колишні володіння галицько-волинського короля Данила.
У бібліотеках Парижа збереглися копії двох астрологічних трактатів Юрія Дрогобича, а в Баварській державній бібліотеці в Мюнхені — його прогноз на 1478 рік, переписаний німецьким гуманістом Г. Шеделем. Ці праці свідчили про ґрунтовну обізнаність вченого з античною і середньовічною літературою.
