Під час Революції Гідності загинули активісти Юрій Вербицький, Михайло Жизневський та Сергій Нігоян
Сьогодні, 22 січня, шоста річниця загибелі перших трьох Героїв Небесної Сотні. Цього дня 2014-го під час Революції Гідності загинули активісти Юрій Вербицький, Михайло Жизневський та Сергій Нігоян. Ситуація загострилася після зіткнень з силовиками на вулиці Грушевського, пік яких припав на 19 січня. Медики Майдану намагалися допомогти десяткам поранених, проте їм довелося відкрити рахунок й жертвам…
Про це повідомляє АрміяІнформ.
АрміяІnform згадує, ким були за життя і полягли за краще майбутнє України Герої Небесної Сотні…
Михайло Жизневський (26 січня 1988 — 22 січня 2014)
Він був білорусом, сміливою і яскравою особистістю. Виїхав із Білорусії через політичні проблеми. В Україні Михайло жив у Донецьку, Кривому Розі, Києві, Білій Церкві. Був позаштатним кореспондентом газети «Соборна Київщина».
На Євромайдані перебував із перших днів. Був його охоронцем. Загинув під час штурму на вулиці Грушевського зранку 22 січня 2014 року від смертельного вогнепального поранення в серце.
Михайло Жизневський став першим, з ким прощалися на Майдані. Тоді ж уперше прозвучала пісня «Плине кача по Тисині», яка стала неофіційним реквіємом-прощанням на похоронах загиблих на Майдані.
Михайлу було 25 років. До свого наступного Дня народження він не дожив 4 дні…
13 червня 2017 року Михайлу Жизневському присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
Юрій Вербицький (25 серпня 1963 — 22 січня 2014)
Юрій Вербицький був жителем міста Львова. Був науковцем-сейсмографом – працював інженером відділу сейсмічності Карпатського відділення Інституту геофізики НАН України імені Суботіна у Львові. Мав вчений ступінь кандидата наук.
Юрій Вербицький не цікавився політикою, але після початку протестів на Майдані взяв відпустку за власний кошт і приїхав до Києва. На Майдані Юрій в здебільшого брав участь в нічних чергуваннях.
21 січня він потрапив під обстріл гумовими кулями. Одна куля потрапила йому в око. Через поранення Юрія госпіталізували в офтальмологічне відділення однієї з лікарень Києва. У той же день з приміщення лікарні його викрали разом з активістом Ігорем Луценком. Обох катували. Згодом Ігоря Луценка бандити відпустили живим, а Юрія повезли вбивати. Тіло чоловіка було знайдено 22 січня біля лісопосадки в околицях села Гнідин Бориспільського району Київської області зі слідами численних тортур.
23 січня 2014-го увесь Львів прощався зі своїм Героєм. Юрію Вербицькому було 50 років…
21 листопада 2014 року Юрію Вербицькому присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
Сергій Нігоян (2 серпня 1993 — 22 січня 2014)
Сергій був вірменином, громадянином України. Народився і жив на Дніпропетровщині. Був єдиною дитиною в сім’ї. Його родина переїхала до України, рятуючись від війни у Нагірному Карабаху. Займався легкою атлетикою та східними єдиноборствами, навчався в Дніпродзержинському коледжі фізичного виховання. За життя був спокійним і справедливим. Хотів стати актором. Був патріотом України та Вірменії.
На Євромайдан приїхав 8 грудня 2013 року, адже «зрозумів, що повинен бути за Майдан». Був охоронцем. Його вбили близько шостої години ранку 22 січня 2014 року. Він дістав три вогнепальних поранення свинцевою картеччю в шию, голову і груди під час подій біля стадіону «Динамо» у місті Києві.
26 січня під гімн України його поховали на сільському кладовищі рідного села Березнуватівки Дніпропетровської області. Сергію було 20 років…
21 листопада 2014 року Сергію Нігояну присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
