Коли шукаємо поради в Бога, Він дає нам розуміння ситуації, з якою можемо опинитися. А от ступінь обізнаності залежить від нас. Якщо хочемо бути духовно успішними, найкраще звернутися за розумінням до Нього. Це можливо— жити життям перемоги, задоволення і Божого Милосердя . Якщо запитуємо Господа і слідуємо за Ним у всьому, що ми робимо.
Ми були створені і задумані, щоб процвітати в усьому, що робимо, будучи створеними за образом і подобою Бога, Який ніколи зазнає невдач.
Більшість людей знає про недоліки, гріхи і невдачі царя Давида, але мало хто знає, що Давид був також відомий один із улюбленців Господа. У Діяннях 13:22 про Давида сказано:
„Та (Бог), відкинувши його, настановив їм царем Давида, якому так засвідчив: Я знайшов Давида, сина Єссея, чоловіка мені до серця, що виконає всю мою волю“
Бог звичайно знав, що Давид переживає невдачі, але Він також знав, що Давид спробує знову. Він бачив гріх Давида і знав про кожен Його недолік (як знає й про наші). Але Він також бачив душу Давида і знав, що Давид повернеться в Його обійми — в обійми люблячого Батька, бажаючи діяти й бути слухняним у всьому. Бог знав, що Давид був людиною абсолютної віри і рішучості.
Цар Давид прагнув багато чого, але він розумів істину про те, де можна знайти справжній успіх і цінність. Він показав це, коли писав і навіть оспівував власні гімни:
„Одного в Господа прошу, одного я благаю: жити в домі Господнім по всі дні життя мого, щоб бачити красу Господню і віддаватись роздумам у його храмі“ (Псалом 26: 4).
І все ж якими б прекрасними і наочними не були ці слова, в них інформації про те, як Давид отримував відповідь від Бога. Яким чином ми отримуємо духовний провід, до якого прагнемо? Можливо нам потрібно просто молитися тими ж словами? Або є якась прихована містика, якась нерозкрита істина, яка змушувала Давида бажати Божої присутності в усі дні його життя? Як саме Давид здобув Божу прихильність?
Те як Давид досягну те, чого просив у Господа, можна знайти в рядках його численних псалмів. Саме там читаємо про чудове керівництво, яке показує серце Давида, його молитви і прагнення до Бога у всьому, не зважаючи на всі його емоції.
Наступні кроки — це лише деякі з описаних Давидом, які можуть бути використані, щоб допомогти нам наблизитися до Господа, отримати відповіді та мати успішне життя у Христі.
1. Почнемо з впевненості в тому, що, коли , як і Давид, взиваємо до Господа, Він відповідає нам.
„У моїй скруті до Господа візвав я, заволав до Бога мого. І він почув мій голос із свого храму, і моє благання дійшло до вух його.“ (Псалом 17: 7)
2. Розкаюємося.
„Імени твого ради, Господи, відпусти гріх мій, бо він великий“ (Псалом 24:11)
3. Змирюємося.
Смиренність допомагає нам гармонійно слідувати керівництву нашого Господа і зростати в мудрості, коли отримуємо Його провід.
„Напоумлює покірливих на правду і навчає смиренних путі своєї“ (Псалом 24: 9)
4. Довіряємо.
Довіра — цінна риса характеру, якої багатьом не вистачає світу, і через це багатьом важко довіряти невидимому Богу. Однак, коли вирішуємо покладатися на Бога, пізнаючи Його серце і Його шляхи, то покладаємося на Нього у всіх обставинах і у всіх сферах нашого життя. Спираючись на Нього, пам’ятаймо про Його вірність, що підвищує нашу здатність довіряти Йому.
„Закон Господній – досконалий: він відживлює душу. Засвідчення Господнє – вірне: воно навчає простих“ (Псалом 19: 8)
5. Любимо Його.
Давид розумів, що вибір любити Бога виходить із визнання і згоди з істиною про те, що Бог -— це Той, Хто дає нам силу робити це — і Божа сила ніколи не підводить і не слабшає.
„Він мовив: Люблю тебе, Господи, моя сило!“ (Псалом 17: 2)
6. Посвячуємо себе Богові.
Бути присвяченим, відданим означає бути зосередженим практично виключно на цьому.
„Я кажу Господеві: “Ти – мій Господь, -добро моє; немає нічого над тебе”“ (Псалом 15: 8)
7. Визнаємо Бога Тим, Хто Він є.
Прославляти Бога і віддавати Йому належне в ім’я Його найкраще тоді, коли щиро сповідуємо свою віру і проголошуємо Його чудесні діяння.
„Славитиму тебе, о Господи, усім моїм серцем, розповім про всі чуда твої“ (Псалом 9: 2)
8. Знаємо, що Він — вірний.
„Добрість і милість будуть мене супроводити усі дні життя мого, і житиму в домі Господнім по віки вічні“ (Псалом 22: 6)
9. Живемо в послуху Йому.
„Дай мені розум, і я берегтиму закон твій, зберігатиму його усім серцем“ (Псалом 118: 34)
10. Свідомо прагнемо до Нього.
У Псалмі 62 Давид описує мету свого існування — щиро слідувати за Богом, як своє єдине бажання, свою єдину радість, свій єдиний захист.
„Боже, ти Бог мій! Тебе шукаю пильно. Тебе душа моя прагне, тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній“ (Псалом 62: 2)
„Коли згадаю на моїй постелі тебе, під час нічних чувань розмишлятиму про тебе. Бо ти прийшов мені на допомогу, і в тіні крил твоїх я ликуватішу. Душа моя до тебе лине, мене підтримує твоя десниця“ (Псалом 62: 7-9)
Можемо досягти успіху, незважаючи на життєві перешкоди і труднощі, якщо дивитимемося на Спасителя і ставитимемося до Нього так, як ставився Давид. Він — Той, Хто впевнено тримає наш курс. І Він зробить Свою роботу в нашому житті. 1 Солунян 5:24 нагадує нам про цю істину, кажучи про Господа: „Вірний той, хто вас покликав, – він і здійснить це“.
Коли Давид писав 4-й вірш 26-го псалма, він відгукнувся на заклик і запрошення Самого Бога наблизитися і запитати у Нього. Бог закликає до цього і нас. Коли Ісус є центром наших бажань і нашого життя, ми врешті відчуваємо перемогу замість поразки і духовне зростання замість застою.
Переклад Наталії ПАВЛИШИН
