Це один із багатьох аргументів на користь передачі Україні західних винищувачів замість морально застарілої авіатехніки радянського зразка
Джерело: Defence Express
Командувач Повітряних Сил ЗСУ генерал-лейтенант Микола Олещук потезово навів аргументи, чому Україні вкрай важливі F-16. Один із них – запас ракет “повітря-повітря” радянського зразка вичерпується, можливості утримувати в строю радянські винищувачі аж ніяк не безмежні, “канібалізм запчастин” не може тривати вічно, і не можна допустити зупинки авіації під час війни.
Наскільки насправді складною є зараз ситуація для авіаторів ЗСУ можна показати зокрема, якщо із “загального” рівня перейти до конкретних ілюстрацій. І тут як приклад можемо навести таке – коли ЗСУ показували, що “Привиди Києва” літають навіть на знятих з консервації МіГ-29, то там ми могли побачити зокрема МіГ-29УБ із підвішеними чотирма ракетами “повітря-повітря” Р-73. Нюанс в тому, що МіГ-29УБ взагалі не має бортової РЛС, і навіть на таких літаках наші льотчики захищають небо України.
Коли радянські конструктори проектували навчально-бойову модифікацію УБ на базі МіГ-29, то вирішили демонтувати бортовий радіолокаційний прицільний комплекс (РЛПК), зокрема радар РЛС НО19, щоб вмістити в літак другу кабіну для пілота-інструктора без необхідності змінювати габарити. Через що, наприклад, МіГ-29УБ не може застосовувати ракети “повітря-повітря” типу Р-27.
Але при цьому радянські конструктори зберегли оптико-електронний прицільно-навігаційний комплекс ОЕПрНК-29УБ, що дозволяє застосовувати із МіГ-29УБ ракети “повітря-повітря” типу Р-60 (із максимальною дальністю пуску до 10 км) та Р-73 (з максимальною дальністю пуску близько 20 км), та некероване авіаційне озброєння.
В чомусь це ситуація “унікальна”, бо навіть навчально-бойова “спарка” Су-27УБ має бортову РЛС. Але все вищеописане означає, що МіГ-29УБ можна обмежено застосовувати або для захисту нашої критичної інфраструктури від крилатих ракет чи дронів-камікадзе вглибині території України на дистанціях ближнього повітряного бою, або ж для роботи по наземним цілям ворога некерованими боєприпасами, але лише за умови повітряного прикриття від інших літаків.
За деякими даними, що потребують підтвердження, станом на кінець 2021 року ЗСУ мали в своєму розпорядженні близько 10 навчально-бойових МіГ-29УБ. Наскільки цінним та буквально “на вагу золота” став кожен такий літак уже після повномасштабного вторгнення РФ, показує зокрема відео в польських ЗМІ наприкінці квітня 2022 року про те, як наш МіГ-29УБ ефектно вийшов з-під ракетного удару росіян, хоч і дата події була невідома.
Тим не менш, сам факт того, що наші льотчики для ППО вимушені використовувати навіть навчально-бойові “спарки” без бортової РЛС є ще одним аргументом на користь того, чому Україна має отримати від союзників ті самі F-16.
