На Авдіївському напрямку формується нова лінія довготривалої оборони з ровами, бетонними бункерами та траншеями за новим стандартом
Джерело : Defence Express
Генеральний штаб Збройних Сил України показав лінію довготривалої мережі фортифікацій, які зараз активно формуються на другому рубежі оборони, зокрема й в операційній зоні ОСУВ “Таврія” на Авдіївському напрямку.
“Це насамперед десятки нових взводних опорних пунктів із сотнями метрів зиґзаґоподібних траншей – із вогневими ячейками, перекритими щілинами, подекуди із бронекапсулами, що дозволяють ефективно вести оборону та підвищувати безпеку особового складу. Це також капоніри, протитанкові рови, бетонні бункери, “зуби дракона”, інші укріплення”, – йдеться у повідомленні, до якого докладено й відео.
Слід звернути увагу, що Генштаб також зазначив, що спорудження нових фортифікацій триває з грудня 2023 року, що є прямою відповіддю на закиди, мовляв, у цьому напрямі нічого не робилось.
Зазначено, що наразі змінено нормативи, й траншеї стали глибші та ширші, замість 1,5 метра висоти та 0,8 метра ширини тепер створюються траншеї глибиною 2 метри, до якого слід додати висоту бруствера та шириною 1 метр. Таке рішення прийнято для того, щоб було можливо пересуватись не пригинаючись, а також для можливості транспортування поранених. Також тепер траншеї перекривають з метою захисту від дронів.
Вже стандартизованим рішенням стало використання так званих “капсул” – готових укриттів, які закопуються у землю й призначені для проживання особового складу на взводному опорному пункті.
Також було пояснено, чому все не “заливають бетоном”. Зокрема воєнні інженери зазначили, бо бетон все ж таким має свої недоліки. Зокрема при обстрілі він стає джерелом вторинних уламків, а з під бетонних завалів вибратись значно складніше ніж з дерев’яних.
Водночас з боку Defense Express можемо нагадати, що на другій лінії оборони використовується деревина, а вже на третій – бетон. Й це пов’язано з тим, що спорудженням бетонних споруд займаються підрядні компанії з цивільною технікою, а на озброєнні інженерних підрозділів такої просто немає й така ситуація у багатьох арміях, а не лише у ЗСУ. Але це не означає, що “бетонних” ліній оборони ніхто не будує.
Також лінія оборони – це не лише траншеї та вогневі точки, це й протитанкові загорожі – рови, ескарпи, надовби, й вони також активно створюються. І як підкреслюється, “розташування фортифікацій враховує особливості рельєфу та інших елементів місцевості, наявність панівних висот, водних перешкод, доріг тощо”.
Але звісно це не означає, що все не так безхмарно, як би не хотілось у питанні фортифікації. Й починаються вони банального з того, що саме інженерні війська ЗСУ дуже сильно були пошматовані до 2014 року й були кардинально скорочені, а й навіть за часи АТО та ООС далеко не завжди отримували пріоритет у розвитку та розширенні можливостей.