Зміна політики США викликає занепокоєння серед країн НАТО щодо безпеки розвідданих.
Члени військового альянсу НАТО вже давно мали складнощі з довірою один до одного у питанні обміну секретною інформацією. Ситуація погіршується на тлі напруженості, спричиненої діями Дональда Трампа, що загрожують ускладнити ситуацію ще більше, повідомляють нинішні та колишні чиновники альянсу.
Обмін розвідданими під загрозою
Проблеми довіри між традиційними західними учасниками НАТО та новачками з посткомуністичного сходу наростали ще до атак росії на Україну. Проросійська Угорщина, підтримана нещодавно Словаччиною, у цьому контексті вважаються ненадійними партнерами.
Підриває впевненість і раптовий політичний зсув США до росії під керівництвом Трампа, через що країни сумніваються у безпеці обміну розвідданими з Вашингтоном. Занепокоєння сильнішають на тлі повідомлень щодо тимчасового призупинення обміну даними з Україною, що мало на меті чинити тиск на Київ задля переговорів з росією.
Сумніви щодо надійності партнерів
Австрійський аналітик Густав Грессел вказує, що призначення Тулсі Габбард на посаду директора національної розвідки США також викликало питання. Габбард відома своїми заявами, що підтримують російські погляди щодо конфліктів в Україні та Сирії.
Раніше згідно з даними Financial Times, в адміністрації Трампа мали намір виключити Канаду з альянсу Five Eyes – найбільш інтегрованої групи обміну розвідданими, до якої входять США, Велика Британія, Австралія та Нова Зеландія. Це викликало хвилювання серед інших членів НАТО щодо можливих змін у практиці обміну розвідданими.
Також певний скептицизм викликає політичний курс владної еліти Угорщини та Словаччини, оскільки достовірність власних розвідувальних служб цих країн під питанням. Декілька посадовців стверджують, що наразі інформація передається в основному на двосторонній основі з певними партнерами, а не в рамках загальних засідань членів НАТО.
