Цього року стихійні лиха особливо ускладнили життя австрійським фермерам і виноградарям. Збиток рекордний: і до Австрії вже котиться чергова хвиля спеки та штормів.
Якщо будівництво і “запечатування” землі в асфальт і бетон продовжиться настільки безсовісно, не варто дивуватися наслідкам, кажуть експерти.
Результати для сільського господарства цього року не могли бути більш похмурими. Метеорологи зафіксували найтепліший лютий, а також найспекотніший березень за всю історію вимірювань. А наступного тижня літо 2003 року, ймовірно, буде перевершене за спекою і температурами, вищими за довгостроковий середній показник. Ситуація в сільському господарстві з його “майстернею” просто неба викликає тривогу через зміну клімату, адже 80 відсотків урожаю залежить від погоди.
Але це мало і має прямий вплив на поля та сади. Початок вегетації цього року настав на три-чотири тижні раніше, а дуже холодна друга половина квітня призвела до серйозного ушкодження плодівництва та виноградарства морозами. У травні екстремальні погодні умови сягнули свого першого різкого піку з початком сезону граду: шторми зі справжніми крижаними кулями, шторми та зливові дощі пошкодили посіви в усіх федеральних землях.
Ситуація через посуху (незважаючи на рекордні опади у Відні, Нижній Австрії та Тіролі минулими вихідними) дуже погана. “Відсутність опадів і спека останніх кількох тижнів особливо помітні на осінніх культурах, таких як кукурудза, соєві боби, цукрові буряки та трава. Особливо постраждав схід країни, де спостерігаються ознаки значних втрат врожаю. Наразі очікується, що загальні збитки становитимуть 200 мільйонів євро, половина з яких пов’язана з посухою”, – йдеться в первісному проміжному звіті страхової компанії.
Точка фокусу Верхня Австрія: природа завдала удару у відповідь у Фьоклабруку, Гріскірхені, Шердингу, Вельс-Ланді та Браунау-ам-Інні. Усього за два дні граду, приблизно 10 липня, фермери зазнали збитків у три мільйони євро. Як повідомлялося, не залишилися осторонь і віденські винороби. Сильний град знищив виноград вартістю 500 000 євро в Ріден-ам-Нуссберзі. Це далеко не кінець. Наприклад, сезон граду триває до середини вересня.
“Якщо будівництво триватиме настільки безсовісно, нам не варто дивуватися наслідкам. Навпаки: руйнування природи матиме ще більші наслідки”, – говорить директор зі страхування граду доктор. Курт Вайнбергер про нещодавні стихійні лиха.
Аналогічно занепокоєний і доктор Гельмут Габерсак, керівник Інституту гідротехніки та досліджень річок Віденського університету природних ресурсів і наук про життя: “З одного боку, ризик повеней зростає, оскільки вищі температури через зміну клімату означають, що є більша кількість водяної пари в атмосфері, а кількість проливних дощів збільшується. З іншого боку, ймовірність шкоди зростає, оскільки в Австрії, як і раніше, забудовується по 12 гектарів землі на день”.
Запечатування ґрунту асфальтом і бетоном та будівництво вважається одним з основних факторів ризику повеней. Завдяки будівництву доріг, асфальтованих доріжок і площ, житлових будинків, комерційних і промислових об’єктів, зокрема в рамках ущільнення, дощова вода може просочуватися значно менше – ґрунт більше не слугує буфером. Це також підвищує ризик повеней нижче за течією. “Необхідно терміново провести деконструкцію і скоротити споживання землі”, – резюмує місцевий експерт.
За матеріалами: https://www.krone.at
Фото: Sonya Konitsch
