Урядові заходи жорсткої економії в Австрії суттєво вдарять по доходах середньостатистичних громадян, особливо сімей та пенсіонерів.
У 2025 році австрійський уряд запровадив масштабну програму економії, мета якої — зменшити бюджетний дефіцит, що у 2024 році склав 4,7% ВВП, значно перевищивши ліміт ЄС у 3%. Планується скорочення витрат на 6,4 млрд євро в 2025 та 8,7 млрд євро у 2026 році. Основні заходи — скасування кліматичного бонусу, заморожування сімейних пільг і підвищення адміністративних зборів. Економія досягатиметься за рахунок громадян, насамперед середнього класу.
Сім’ї з дітьми особливо вразливі до змін. Як зазначає автор Сергій Сиверцев, «сім’я з двома дітьми втратить 750 євро у 2025 році та до 1 428 євро у 2026». Найбільших втрат зазнають мешканці Відня, які не отримують додаткових компенсацій. Незначні позитиви, як-от звільнення від ПДВ на гігієнічні засоби, не компенсують втрати. Удар посилюється зростанням вартості документів, електронної картки та транспорту.
Пенсіонери також серед найбільш постраждалих. Пара літніх людей у 2025 році втратить близько 733,53 євро, а в 2026 — 887,37 євро. Причина — скасування компенсації холодної прогресії, збільшення вартості E-Card і нові ліміти на рецептурні препарати. Якщо врахувати витрати на проїзні документи та медикаменти, загальні втрати сягнуть понад 2 100 євро. Таким чином, навіть базові потреби стають суттєвим фінансовим навантаженням.
Головний економіст Momentum Institute Олівер Пічек критикує урядову політику: «Уряд лізе в кишені простих людей, обкладаючи багатих занадто малими податками». Він вважає, що консолідація бюджету могла б відбутися більш соціально справедливим способом. Водночас, великі корпорації продовжують користуватись податковими пільгами, які збереглися з попередніх урядів. Ситуація викликає занепокоєння з огляду на загрозу зростання соціальної напруги.
Отже, поточна бюджетна стратегія уряду Австрії обумовлює серйозні виклики для домогосподарств. Відсутність індексації допомог та перекладання тягаря економії на простих громадян створюють дисбаланс. У короткостроковій перспективі це дозволяє зменшити дефіцит, але в довгостроковій — підриває довіру суспільства до економічної політики.
