Запровадження вуглецевого податку в ЄС, відомого як CBAM, потенційно може коштувати українським виробникам $300 млн, підрахували в українському офісі консалтингової компанії EY. Особливо цей механізм вдарить по виробникам електроенергії, добрив та металургам, зазначають аналітики у матеріалі для Forbes Україна.
Відповідно до регулювання ЄС, СВАМ буде застосовуватись до таких груп імпортованих товарів: продукції чорної металургії, алюмінію, добрив, цементу, електроенергії. У грудні 2022 року Європейська Рада та Європарламент досягли попередньої угоди щодо CBAM, зокрема розширивши сферу його дії на водень та деякі інші продукти. CBAM передбачає стягнення додаткових платежів із імпортерів зазначених вище товарів, щоб врівноважити їх положення із європейськими виробниками аналогічної продукції, які вже платять додаткові кошти за викиди парникових газів.
У 2021 році Україна експортувала в ЄС товарів на $27,5 млрд, з них під регулювання CBAM підпадають товари на $5,8 млрд, зазначають в EY. На думку аналітиків, після запровадження вуглецевого податку електроенергія від українських ТЕС, що працюють на вігуллі, стане неконкурентоспроможною на ринку ЄС. Водночас з’явиться вікно можливостей для виробників відновлювальних джерел енергії.
Для металургійної галузі головним викликом є значна частка доменно-конвертерного виробництва (приблизно 75%).
«Доменно-конвертерний метод є енергоємним (кокс, вугілля, природний газ) та призводить до більших викидів ПГ. Українська сталь має вищу собівартість (через вищу вартість енергоресурсів) порівняно з Росією, Індією та Китаєм, а також вищі питомі викиди ПГ, особливо порівняно з Туреччиною, де частка електродугової сталі понад 75%», – заначає EY.
За оцінками компанії, для української продукції, виробленої доменно-конвертерним методом, додаткові витрати у зв’язку з запровадженням CBAM, порівняно з конкурентами в ЄС, можуть становити 20–40 €/т.
Для металургійних комбінатів повного циклу уже в середньостроковій перспективі виникне питання зміни технологічної стратегії та ланцюжка створення вартості. Це потребуватиме інвестицій на десятки мільярдів доларів.
За підрахунками аналітиків, додаткові витрати виробників хімічної продукції (добрива) можуть становити 5–15 €/т продукції. А враховуючи вищі викиди парникових газів на українських цементних заводах, їх додаткові витрати у можуть скласти €6–8 на тонну.
