Керівник адміністрації Красногорівки розповів, як вчить жителів Донбасу любити Україну

Керівник військово-цивільної адміністрації Красногорівки Олег Ливанчук в інтерв’ю Online.ua розповів, як він бореться з любов’ю місцевого населення до ідей “русского міра”.

“Є тут і проукраїнські люди. Є. Але на все місто я, може, чоловік 50 знаю тих, хто за Україну. З десяти тисяч. Найпростіше. Ось ми на заходи збираємося – День вишиванки, День прапора, інші державні свята. Чоловік десять можуть взяти прапори наші, символіку нашу. Решта – ні. Решта на концерти приходять тільки заради видовищ. Нам їх перевиховувати треба дуже довго. Не працюють наші спецслужби. Тут людей треба змушувати любити Україну силою.

Як це зробити? Дуже просто. Хочеш отримати буржуйку? Люби Україну. Пиши твір. Знаєте, як у мене директори шкіл пишуть твори про те, як вони люблять Україну? Я їх так виховую. Кажу: не дай Бог почую в школі російську мову (хоча сам по-російськи розмовляю) – вижену нафіг! “Ми любимо Україну”, – кажуть. Любіть? Сіли і написали твір! Завуч однієї зі шкіл якось квакати почала, що це через наших солдатів їх обстрілюють. Я її змусив написати пояснювальну. Вона написала. Я подивився – а де, кажу, в цій пояснювальній про те, що ти не любиш Захарченка? Що він винен в цій війні і так далі?.. Відправив її. Через двадцять хвилин заносить – “Слава Україні! Героям слава!” А потім вона у мене відпрацьовувала: два тижні ходила з прапором. Всі заходи – а вона з прапором ходить. Сепарка. Жорстка. В результаті нерви у неї не витримали – написала на звільнення.

Ображаються на мене, що я їх сепарами називаю. Кажу: а я щось не те сказав? Не я на референдум ходив – це ви ходили! Вам погано жилося? Ви погано жили до війни? Ви жили багатше, ніж я на Сумщині! У мене стрижка коштувала 100 грн, у вас – 300. Тобто у вас же були гроші платити за таку ж стрижку 300 грн? У вас будиночки багатші, ніж на моїй Сумщині. У вас Донецьк – рукою подати: 20 хвилин їзди до центру Донецька. Донецьк. Мегаполіс… Ви “русского міра” захотіли? Вас хтось притискав?

Вони кажуть, що стріляє Україна. Вони називають нас “Україна”. Вони – незрозуміло хто, а ми – Україна. Приходиш, показуєш: бачиш, звідки приліт був? Ну як Україна?! Мовчать. А так – “Це все Україна робить. У мене ось скло повисипалось”… Кажу: ви ж ходили, “русскій мір” чекали? Кричали: “Путін, прийди! Путін, введи! Путін, допоможи!” Допоміг? Нехай і далі вам допомагає. Не ходіть до мене!..”, – Сказав Олег Ліванчук.

 

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Avatar

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

1 × 4 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh