Заходи Комісії УГКЦ Справедливість і Мир до Дня Пам’яті та Примирення

Цього року у церковному житті на 7 травня  випало дві нагоди для молитов та проповідей: перша – Неділя Розслабленого, а друга – переддень вшанування «Дня пам’яті та Примирення». Тому представники Комісії УГКЦ «Справедливість і Мир» саме у цей день присвятили різноманітні заходи темі пам’яті,  примирення та прощення.

Зокрема, у Луцькому екзархаті УГКЦ, представник Комісії о. Роман Бобесюк взяв участь у Прощі до Холмської Чудотворної ікони Богородиці, яка була присвячена молитві за мир в Україні; ця подія зібрала прочан м. Луцька, м. Рівного, м. Ковеля, м. Нововолинська, м. Дубно, м. Горохова, м. Рожища, м. Радивилова, а також Католицьких скаутів зі Львова, Івано-Франківська, Тернополя, Городка, Золочева. Очолив прощу владика Йосафат (Говера).

Біля Чудотворної ікони було відслужено молебень до Пресвятої Богородиці у супроводі хору Цариці Миру Луцького Василіянського монастиря. Під час проповіді преосвященніший владика закликав вірних докладати усіх зусиль, щоб досягнути мети християнського життя — вічного життя з Богом. Також він зазначив, що «ми стоїмо перед іконою, через яку Богородиця приймає молитви своїх дітей ось уже тисячу років, іконою, яка є свідком різних історичних подій нашої землі».

Із скорботою владика Йосафат згадав про війну на Сході України і про численних загиблих воїнів, які героїчно віддали та віддають своє життя за нас і нашу державу й вкотре закликав до молитви за мир та єдність нашого народу. Після молебню Луцький екзарх подякував отцям-деканам, настоятелям монастирів, священикам, монахам та монахиням, усім вірним за цю спільну молитву, та з особливою вдячністю звернувся до адміністрації та працівників Волинського краєзнавчого музею та музею Волинської ікони за надану можливість помолитися біля чудотворної ікони.

Спільна молитва завершилась молитовним гимном «Боже Великий, Єдиний!», а після цього вірні могли приклонитись й помолитись перед найстарішим образом України у власних наміреннях.

Представник Комісії у Бучацькій єпархії УГКЦ о. Володимир Равлюк 7-го травня  провадив літургію у катедральному соборі св. верх. ап. Петра і Павла в м. Чорткові, де виголосив проповідь про християнську віру і якою вона має бути на практиці. Отець закликав прихожан не засиджуватися на одному місці, а вставати, брати (ліжко) тягар свого хреста і йти назустріч Христові. Як приклад, о. Володимир навів загиблих предків у Другій Світовій війні, які полягли з надією на краще майбутнє та життя без війни: «Вони не сиділи у зоні комфорту, а вставали й робили свій маленький, проте, такий важливий вклад, адже вірили, у Мирне небо над головою для себе і своїх нащадків, тобто нас з вами. Тому найменше, що кожен може зробити для них – це згадати їх у своїх молитвах» – зазначив проповідник.

А вже наступного дня, 8 травня, чортківчани мали процесію на цвинтар, де молилися на могилах загиблих у Другій Світовій війні. Також молилися за мир у нашій країні сьогодні.

Також у парафії св. Володимира і блжн. мчн. Омеляна Ковча,щоу м. Перемишляни (Стрийська Єпархія УГКЦ) – предсставник Комісії УГКЦ Справедливість і Мир о. Петро Закаляк у Неділю Розслабленого виголошував проповідь, у якій значну увагу приділив темі миру та примирення, і що лише прощення і примирення уможливлює справжній мир.

Після літургії прихожани храму мали змогу отримати буклети-пам’ятки на тему: «Що нам заважає прощати?», у яких наведено 15 міфів про прощення. Одним з таких є міф про те, що людина неспроможна забути образу: готова простити, але не знає, чи зможе забути біль, якого їй завдали. Цей міф розвінчується такими словами: «Тільки Бог може простити й забути. Ви – не Бог, і Господь не вимагає, щоб ви забули про образу чи кривдника. Простити не означає забути (і навпаки). Простити означає відмовитися мстити. А пам’ять про пережитий біль допоможе вам у майбутньому не завдавати аналогічного болю ближньому».

Такі речі нагадують людям, що найважливіша Божа заповідь – це заповідь любові. Адже Соціальне вчення Церкви каже, що утвердження справжнього миру – це вияв християнської віри в любов, яку Бог почуває до кожної людини. Визвольна віра в Божу любов породжує нове бачення світу і нове ставлення до інших – окремих осіб чи цілого народу. Віра, натхнена миром, що його Христос залишив Своїм учням (пор. Ів 14, 27), змінює й оновлює життя (Компендіум Соціальної доктрини Церкви, п.516).

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

nine − 5 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh