«Не можу забрати тіло свого брата та поховати по-людськи»: історія 26-річного Миколи Самойленка, який захищав Маріуполь і загинув у полоні росіян
На Київщині поховали 26-річного “КОРДівця” Миколу Самойленка, який загинув у застінках росіян. Чоловіка взяли в полон під Маріуполем, коли він евакуйовував цивільних з оточеного міста.
«Останній раз я його бачив та обіймав 24 лютого 2022-го. Саме тоді він був на чергових навчаннях в Києві. Він провів мені короткий інструктаж, передав речі, обійняв, посміхнувся та сказав, що все буде добре… Як же він тоді помилявся», — пригадує брат хлопця Олександр.
Микола з дитинства мріяв працювати у загоні спецпризначення. Активно займався спортом, цікавився історією. Закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ, два роки відпрацював слідчим. Потім ніс службу у загоні спецпризначення КОРД у Маріуполі.
2 березня Микола разом з товаришами, виконуючи бойове завдання, потрапили у ворожу засідку і їх взяли в полон.
“Він евакуйовував людей, виконував свій обов’язок. Він до кінця робив те, що має робити. Це людина, яка б ніколи в житті не дала задню”, — згадує побратим Миколи.
Микола проривався до Маріуполя — тут у нього були побратими. 2 березня Самойленко і ще два його товариші, виконуючи бойове завдання потрапили у ворожу засідку і їх взяли в полон.
Сім‘я намагалася дізнатися бодай якусь інформацію про хлопця, подавала заяви, витратила на це багато часу та сил. Усі відповідали, що все добре, адже Микола з побратимами є у списках на обмін і незабаром бійців визволять.
«Кілька разів брат виходив на зв’язок, тримався бадьоро, завжди казав, що живий-здоровий і не падав духом! Його тримали в СІЗО м. Донецьк, в нелюдських умовах, гірших за концтабір, в підвальному приміщенні, в голоді та холоді… Потім пів року тиші, він перестав дзвонити, ми його загубили», — розповідає брат Миколи.
Про те, що хлопець загинув у полоні рідні дізналися від начальника Миколи. По той бік слухавки пролунало «У мене погані новини».
Микола помер 19 січня 2023 року «від менінгіту». Новину повідомили аж на 40 день після смерті хлопця. Жодної інформації про місце поховання рідні не мають.
Олександр Самойленко – брат Миколи :
Мій молодший братик, мій Микола повернувся з полону… Повернувся на рідну землю, більш ніж через рік тортур, знущань, принижень та зрештою після смерті… Він стійко та мужньо переносив всі випробування та катування, він не зрадив присязі, не зрадив Батьківщині, не зрадив собі… Його вбили, закатували, але не зламали його дух і його волю! Він є справжній герой, для мене велика честь, що мені пощастило мати такого брата, шкода, що так не довго…
Його поховали як справжнього героя, зі всіма почестями, оркестром та залпом, поховали в рідній святій землі!
Я висловлюю вдячність всім, хто опосередковано та безпосередньо посприяв поверненню тіла Миколи, оскільки його повернення-то справжнє диво…
Висловлюю вдячність всім, хто допоміг в організації прощальної церемонії та похованні Героя. Дякую його побратимам та всім, хто прийшов проводити брата в останній путь! Микола назавжди залишиться в моїй памʼяті та моєму серці, в памʼяті всіх, хто його знав, в памʼяті нашого народу!!! Вічна шана герою!!!
