У житті кожного з останніх Пап римських були жінки, що залишили слід в історії їх понтифікату.
Січневий номер журналу «Жінки, Церква, світ», що вийшов 30 грудня, знайомить читачів з жінками, які мали значний вплив на життя і служіння останніх Пап Римських. Публікація Д. Галеотті і С. Перес «За кожним Папою …» починається зі згадки про кузину Папи Франциска – монахиню-селезіанку Ану Розу Сіворі, яка ось уже 53 роки живе в Таїланді. Під час недавнього апостольського візиту Папи в цю країну сестра Ана Роза була його особистим перекладачем і, як тінь, супроводжувала двоюрідного брата у всіх поїздках. Саме тоді Ана Роза зробила Папі ввічливе зауваження, зазначивши, що він побував «тільки в Бангкоку, але не в справжньому Таїланді».
Сестра Ана Роза, кузина Папи Франциска
Папа Франциск неодноразово підкреслював особливу здатність жінок до співчуття, до милосердного погляду: насамперед жінки, переконаний Папа, наділяють Церкву привітним материнським серцем.
У біографії Папи Франциска є і невіруючі подруги, наприклад, Алісія Олівейра, аргентинська правозахисниця, що стала в 1973 році першою жінкою-суддею в кримінальному суді. Три роки по тому стався військовий переворот, і молода Олівейра, залишившись без посади, зазнала переслідувань режиму генерала Відели. Молодий Бергольйо разом з іншими священниками відвідував Олівейру, інформував про події і був справжнім другом сім’ї: він вінчав Алісію, а коли за нею полювала поліція і вона була змушена переховуватися, він кожен день відводив її до службового входу в ясла, куди ходив її син, щоб вона могла побачити і обійняти дитину.
Понтифікат Папи Бенедикта XVI також був відзначений великою відкритістю щодо жінок і їх присутності в Церкві. Саме в ті роки значно зросла кількість співробітниць Ватикану, особливо в Держсекретаріаті, і саме за його правління в редакцію ватиканської газети «Оссерваторе Романо» вперше офіційно увійшла жінка, – це сталося тільки в 2008 році, вперше після 147 років. До цього моменту в Папському щорічнику серед співробітників ватиканської газети ніколи не було жіночого імені. Саме при Бенедикті XVI почав виходити перший «жіночий» додаток до ватиканської газети: «Жінки, Церква, світ». Папа Ратцінґер був першим, хто присвятив цілий цикл з 16 катехитичних повчань на загальних аудієнціях видатним жінкам Середньовіччя. До цього Папи ніхто настільки очевидно не визнавав роль жінок в Церкві. Ця відкритість пояснюється і особистим досвідом: дуже важливою фігурою в житті Бенедикта XVI була його старша сестра, про яку, на жаль, в офіційних біографіях часто згадують лише те, що вона була економкою у кардинала Ратцінґера. Марія Теогона – так звали сестру Папи Бенедикта XVI – почала працювати з юних років, мріючи про професію вчительки. Однак обставини змусили відмовитися від цієї мрії (для цього, по-перше, потрібно було піти на компроміс з нацистським режимом, по-друге, вона була дуже прив’язана до брата). Марія Теогона все ж отримала освіту і працювала в юридичній конторі. У певний момент вона все ж вирішила все залишити і бути поруч з братом. Саме завдяки щедрості цієї жінки Папа Ратцінґер зміг оплачувати своє навчання: можна сказати, що без участі Марії Теогони життя Папи Ратцінґера могло скластися зовсім по-іншому.
Й. Ратцінґер з братом і сестрою і батьки
«Мене знайшли дві жінки»: так Кароль Войтила розповідав про початок своєї публічної діяльності. У 1949 році дві краківські студентки – Тереза Скавінська і Зофія Яронь – захоплені двадцятидев’ятилітнім священником з парафії Святого Флоріана, запросили його провести цикл конференцій в університеті. Папа Іван Павло II підтримував дружбу з Вандою Пултавською і її сім’єю, разом з якою Войтила не раз проводив свята і відпустки. Ставши Папою, він не переставав називати цю сім’ю «найближчими людьми» і як і раніше проводив з ними час, як, наприклад, перше Різдво в Римі. Ванда, мати сімейства і лікар, була його незамінним консультантом в питаннях сім’ї і сексуальної сфери людини. «Моя дорога Дуся, – писав Папа Войтила в 1978 році, – ти була і залишаєшся моїм особистим експертом в області Humanae Vitae». Не дивує, що святий Іван Павло II став першим Папою в історії, який присвятив жінкам апостольcьке послання: Mulieris dignitatem (1988). Саме Папа Войтила запросив Мати Терезу виступити на Синоді єпископів, і не секрет, що він навіть думав наділити її церковними привілеями, перш можливими тільки для чоловіків, – правда, вона відмовилася. Папа Войтила тісно спілкувався і з К’ярою Любіч, яка попросила і отримала від Папи рідкісний привілей: щоб Рух фоколярів, що включає чоловіків і жінок, завжди очолювала жінка.
Мати Тереза Калькутська з Папою Войтилою
