ЗСУ збили достатню кількість Х-47М2 “Кинжал”, щоб не лише знищити міф про його аналоговнєтность, а детально дослідити значну частину уламків
Джерело: Defence Express
Так званий “гіперзвуковий” Х-47М2 “Кинжал” мав стати для РФ головним козирем у війни проти НАТО та дозволити прорвати протиракетну оборону. Водночас за “аналоговнєтними” характеристиками криється лише дійсно високошвидкісна, але твердопаливна ракета з далеко не гіперзвуковою швидкістю на кінцевій ділянці, яку Patriot PAC 3 перехоплює зі 100% ефективністю.
Завдяки цьому наразі доступні всі фото складових частин Х-47М2 “Кинжал”, які вже досліджені й не лише в Україні, а, вочевидь, й у країнах НАТО. А з боку Defense Express можливо розкласти всі наявні фото по блоках самої ракети.
Спрощено сама ракета, якщо не розглядати її носія МиГ-31К, як перший ступінь, який необхідний для того, щоб підняти її на значну висоту та розігнати, складається з умовних трьох частин.
Хвостовий обтічник, який закриває сопло твердопаливного двигуна та від’єднується після розділення носія та ракети. Він падає поблизу від пускового району, часом поряд із населеними пунктами. Такий випадок зокрема був зафіксований 26 липня 2023 року біля російського селища Мазалки Тульської області.
Після відокремлення обтічника має запрацювати твердопаливний двигун, який й прискорює ракету до гіперзвукових швидкостей, від 5 Махів. Він й займає основну частину Х-47 “Кинжал”. Твердопаливний двигун лише прискорює саму ракету до цієї швидкості, й після його відпрацювання вона починає гальмуватись через спротив повітря, хоча й летить у розрядженій атмосфері на висоті близько 40 км. Також у цій частині ракети розміщені рульові механізми, які дозволяють ракеті маневрувати.
У носові частині розміщений бойовий заряд та апаратний блок із системами живлення та управління та навігації. Бойовий заряд у всіх зафіксованих випадках однаковий – проникаюча бойова частина снарядоподібної форми. Він містить 150 кг октагену, що є еквівалентом 240 кг тротилу.
За ініціацію бойової частини відповідає запобіжно-виконавчий механізм, який розміщується навколо активної радіолокаційної головки самонаведення ракети.
Сама активна радіолокаційна головка самонаведення розміщується перед зарядом й використовується для наведення на ціль вже на кінцевій ділянці траєкторії. Тому носова частина ракети зроблена з радіопрозорого матеріалу. У апаратному блоці також розміщена інерціальна та супутникова навігаційні системи, які ракета використовує на маршевій ділянці польоту.
З високою долею ймовірності ця головка та сама, або версія 9Б918, яка використовується у балістичній ракеті 9М723 ОТРК “Искандер”. Для балістичної ракети вона є одним із варіантів оснащення, разом з оптичною 9Э436. Принцип наведення подібних активних радіолокаційних головок самонаведення полягає у порівнянні радіолокаційної сигнатури району цілі із закладеним еталонним зображенням.
