Досвід далекобійних українських ударів по РФ прямо говорить, що чим глибше в російський тил – тим менше ППО і тим ефективніші можуть бути атаки
Джерело: Defence Express
Очільник АТ “Українська оборонна промисловість” (колишній ДК “Укроборонпром”) Герман Сметанін повідомив, що українська оборонка вже наздогнала РФ за темпами виробництва далекобійних дронів-камікадзе типу Shahed-136, а також у виробництві інших ударних дронів.
За його словами, які цитує АрміяInform, це вдалось досягти шляхом ліцензійного виробництва дронів від приватних компаній на потужностях державних підприємств. І такий механізм запроваджений не лише відносно БПЛА, а й інших зразків озброєння та військової техніки.
З боку Defense Express зазначимо, що у РФ Shahed-136 наразі збирається 330-350 таких дронів на місяць. Про це у січні 2024 року повідомив заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони генерал-майор Вадим Скібіцький. Мова не йде про повний цикл виробництва, бо РФ активно імпортує значну частину комплектуючих, включно з двигунами.
Зазначимо, що у “Алабузі” у Татарстані зараз працюють дві виробничі лінії з виготовлення корпусів. На цьому ж підприємстві вони заповнюються імпортними вузлами та агрегатами та деякими компонентами російського виробництва, наприклад бойовими частинами.
Але у планах ворога повністю локалізувати виробництво до 2026 року. Також є непідтверджені свідчення того, що у планах “Алабуги” досягти темпу близько 800 Shahed-ів на місяць, про це свідчить задекларовані плани щодо закупівлі комплектуючих.
Але наразі, відповідно до слів очільника АТ “УОП”, Україною досягнуто більш ніж значний темп виробництва далекобійних дронів. Зрештою темп у 330-350 на місяць це про близько 4 тисяч дронів на рік. При цьому наразі РФ демонструє відносно малу готовність відбивати атаки дронами.
Звісно це не стосується прифронтової та прикордонної зони, а також Москви, для захисту якої РФ стягла додаткові ЗРК навіть з Арктики, а також побудувала мережу так званих Flakturm – зенітних башт Третього Рейху.
Але практика показує, що чим далі углиб РФ, тим менше ППО і навіть стратегічні райони можуть бути їх не прикриті, про що свідчить далекобійний удар по “Алабузі” та інші численні атаки російської нафтопереробної інфраструктури, включно з Рязанським НПЗ.
