У столиці Чеської Республіки з 5 по 12 лютого 2023 року проходитиме Континентальна асамблея Синоду на тему «Задля синодальної Церкви: сопричастя, участь і місія».
Серед учасників цього зібрання є апостольський екзарх для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії владика Богдан Дзюрах, президент Комісії соціального душпастирства Ради Єпископських конференцій Європи (ССЕЕ).
Під час виступу єпископ поділився трьома важливими думками. Архиєрей пригадав усім, що вони є носіями віри, переданої людству апостолами, а також збереженої протягом століть і засвідченої численними європейськими мучениками, особливо в останньому столітті, яке називають «століттям мучеників». Владика Богдан закликав європейців пам’ятати своїх мучеників: «Європо, не забувай своїх мучеників! — ось пересторога, яку не варто ігнорувати», — сказав апостольський екзарх для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії.
Також єпископ висловив думку про спільний європейський мартиролог, який міг би стати корисною допомогою в поширенні пам’яті про мучеників континенту та дав би змогу людям надихатися їхнім свідченням, щоби зростати у вірі та вірності християнській, католицькій ідентичності.
Другим важливим моментом християнської ідентичності єпископ назвав «живу пам’ять». «Творити пам’ять про мучеників означає також говорити слово правди про причини переслідувань і про самих гонителів, — сказав владика Богдан і наголосив: — Європа занадто швидко перегорнула сторінку комуністичного минулого, не зробивши серйозного іспиту сумління щодо злочинів комуністичного режиму».
Як приклад, архиєрей навів слова французького історика Стефана Куртуа, автора «Чорної книги комунізму», який стверджував, що «європейське суспільство не відновить своєї ідентичності чи гармонії (сьогодні ми б сказали — миру), якщо намагатиметься приховати пам’ять про комуністичну трагедію. — І додав від себе: — Якщо не зробить з цього іспиту сумління щирих і тривалих висновків». «Ця настільки запекла та жорстока війна, яка має явні ознаки геноциду проти українського народу, є, на мою думку, одним із наслідків неопрацьованої та неочищеної історії комуністичного минулого», — наголосив єпископ, а відтак вказав на те, що Католицька Церква в Європі зі своєю пророчою роллю могла б оживити та продовжити цей процес європейського іспиту совісті й очищення пам’яті не лише на духовному рівні, а й суспільно-політичному та науковому.
І третім важливим аспектом владика Богдан назвав «зцілення ран».
«Сьогодні Церква в Україні буквально і щоденно живе своєю ідентичністю „польового шпиталю“. Але також тут, у Європі, Церква стала прихистком, або радше родинним домом, сповненим співчуття та милосердя для мільйонів українських біженців. Вам не забракло ані слів розради, ані відважних декларацій, ані щедрих і тривалих діл, які допомагають нам витримати це випробування і зміцнюють нашу надію на справедливий і міцний мир», — сказав єпископ, вказуючи на те, що завдяки гостинності та милосердній любові в Європі не спостерігається міграційна криза.
А на закінчення владика Богдан від імені всього українського народу висловив усім учасникам Континентальної асамблеї Синоду глибоку та щиру вдячність, закликавши і надалі єднатися у молитві та ділах милосердної любові з твердою надією, що Бог благословить усіх своїм миром.
Департамент інформації УГКЦза матеріалами пресслжби Апостольського екзархату в Німеччині та країнах Скандинавії
