Депутат Європарламенту Моріц Кернер вимагає від голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн повного розкриття фінансових документів, пов’язаних із сектором Газа, включно з даними про банківські перекази. Разом із бельгійським колегою Йоханом Ван Овертвелдтом, головою бюджетного комітету, він наполіг, щоб ці матеріали були надані до 10 липня, однак Єврокомісія погоджується оприлюднити лише частину документів.
Кернер заявив виданню BILD, що Європарламент є обраним громадянами органом контролю, а не «прохачем» перед Комісією. Його особливо обурює, що Комісія стверджує: жоден цент не потрапив до терористичної організації ХАМАС, але водночас визнає, що не може визначити, яка частка коштів фактично надійшла до сектора Газа. Відомою є лише загальна сума допомоги палестинцям з 2006 по 2023 рік — майже 6 мільярдів євро.
Після масових убивств в Ізраїлі 7 жовтня 2023 року Комісія провела внутрішню перевірку виплат ЄС палестинцям і заявила, що не виявила ознак зловживань. Водночас гуманітарна допомога обсягом 1,25 мільярда євро не була включена до цієї перевірки. Кернер побоюється, що «ХАМАС теж отримував свою частку», адже, за його словами, у Газі саме ХАМАС контролював, кому дістануться значною мірою профінансовані Європою соціальні виплати, а під час видачі готівки утримував до 30%. Також є відомості, що бойовики «конфісковували» гуманітарну допомогу і перетворювали її на гроші.
На цьому тлі виникає підозра, що терористи могли купувати за європейські кошти зброю, якою 7 жовтня 2023 року було вбито понад 1200 ізраїльтян, а також будувати тунелі, де місяцями утримували, катували та морили голодом заручників. Сумніви існують і щодо коштів, які протягом десятиліть надходять на Західний берег: шкільні підручники, частково профінансовані ЄС, за даними публікації, розпалюють ненависть до Ізраїлю. Крім того, за інформацією американських джерел, апарат влади Махмуда Аббаса, який з 2009 року перебуває при владі без демократичної легітимності, продовжує виплачувати терористам та їхнім сім’ям так звані «терористичні пенсії» як «мученикам». Кернер вимагає заморозити частину подальшої гуманітарної допомоги, доки ці сумніви не буде знято.
У документах Єврокомісія заявляє, що дуже серйозно ставиться до застережень Кернера, але відкидає звинувачення у недостатній прозорості. У рішенні від 3 червня, підписаному генеральною секретаркою Ільзе Юхансоне, зазначено, що обсяг роботи з індивідуальної перевірки запитаних документів є «неспрівмірним». За підрахунками, потрібно попередньо прочитати та частково анонімізувати понад 400 000 сторінок: одній людині, яка працює по чотири години на день, знадобилося б 6666 робочих днів, тобто близько 29 років, щоб опрацювати всі матеріали.
У Брюсселі також наголошують, що Кернер, як і будь-який депутат та член комітетів, має привілейований доступ до документів Комісії. Представник Комісії заявив BILD, що незрозуміло, чому депутат наполягає на значно більш трудомісткому та дорожчому для платників податків способі ознайомлення з документами, вимагаючи їх загальнодоступності.
7 липня Генеральне управління ЄС у справах Близького Сходу, Північної Африки та регіону Перської затоки несподівано запросило Кернера на особисту зустріч, щоб спробувати знайти рішення. Якщо домовленості досягти не вдасться, суперечка щодо публікації документів Єврокомісії може опинитися в одному з європейських судів.
