С-70 “Охотник” у фантазії російських пропагандистів позиціонується, як “вірний відомий”, що от-от піде у серію, водночас реальність зовсім інша
Джерело: Defence Express
РФ залишилась без свого найбільш просунутого четвертого прототипу ударного БПЛА С-70 “Охотник”, який їм прийшлось підбити після втрати управління. Про те, що мова йде саме про цей борт говорять уламки російського дрона, що впав у Костянтинівці у 16 км від лінії фронту.
І саме цей аспект вкрай важливий для пошуку відповідні на питання які задачі може виконувати “Охотник” зараз та у перспективі, якщо звісно РФ зможе запустити їх у серію.
Бо прототипи літальних апаратів отримають повне оснащення поступово. Зокрема перший зразок може мати лише мінімальну конфігурацію, яка дозволяє йому здійснити перший політ, а от, наприклад, система управління озброєнням може з’явитися лише на 3-5 прототипі, а її версія, яка піде у серію разом із машиною – на останніх зразках. Звісно, якщо піде, бо між наявністю прототипів та серійним виробництвом величезна прірва у грошах та часі.
І для С-70 “Охотник”, який вперше піднявся у політ у 2019 році, після мінімум 6 років розробки, це питання більш ніж закономірне. А тому необхідно доволі ретельно відсіяти аналоговнєтні розмови російських пропагандистів, декларації розробників та реальність. Бо між ними прірва ще більша.
Зокрема російська пропаганда розповідає про С-70 “Охотник”, як про “вірного відомого” – дрон, який здатний взаємодіяти із Су-57 в одному строю та використовувати весь арсенал авіаційного озброєння. Але справа в тому, що С-70 “Охотник” почали розробляти під зовсім інші та простіші задачі. А програму розробки затвердили через рік після того, як у небо піднявся американський X-47B, яким у РФ вочевидь і надихнулись.
Саме тому спочатку у РФ говорили, що “Охотник” – важкий ударний БПЛА, що здатний завдавати ударів по наземних цілях на значній відстані. Через це, а також реальні технологічні можливості РФ, С-70 “Охотник” вийшов величезним за розміром дроном із розмахом крила 19 метрів та злітною вагою до 20 тонн та дальністю польоту понад 3500 км (за деякими джерелами до 25 тонн та 6000 км).
Але американський X-47B так і залишився прототипом, а згодом у США народилась та почалась реалізовуватись концепція “вірного відомого” – БПЛА, який має взаємодіяти з винищувачами для розширення їх розвідувальних та вогневих можливостей.
У відповідь у РФ у пресі почали заявляти, що С-70 “Охотник” буде взаємодіяти з Су-57. Але різниця між дроном-бомбовозом та “вірним відомим” величезна.
Для першого достатньо лише вийти у район цілі та здійснити скид боєприпасів. І у російського дрона дійсно є можливість нести у внутрішніх відсіках обмежену кількість озброєння із загальною вагою близько 2 тонн. Хоча у РФ декларують, що він може нести до 8 тонн, вочевидь за рахунок зовнішньої підвіски, але з пілонами “Охотник” помічений ніколи не був.
А от для створення “вірного відомого” необхідна тотальна інтеграція у єдину інформаційно-бойову систему із винищувачем та широке використання штучного інтелекту. Грубо кажучи, пілот винищувача має бачити те, що бачить дрон, а також розпоряджатись озброєнням “вірного відомого”, так саме, як своїм. Все інше “вірний відомий” має виконувати автономно і отримавши наказ “прикрий”, “розвідуй”, “баражуй” тощо здійснювати це без участі людини. І це знову про прірву у грошах та часі.
Бо навіть для повноцінного повітряного бою вже необхідно вирішити величезний комплекс задач. Наприклад, для цього необхідна власна радіолокаційна станція або система інтеграції дрона та винищувача у єдину інформаційно-бойову систему. І щодо цих можливостей С-70, то російські пропагандисти навіть не вирішили яким шляхом йде розробка. Бо одні вказують наявність на дроні РЛС Н036 “Белка”, такої самої, як на Су-57. Інші – чергове аналоговнєтне рішення у сфері комунікації систем управління озброєнням.
І наразі дуже сумнівно, що С-70 “Охотник” має можливість використання ракет “повітря-повітря”. Більше того, існують сумніви і щодо можливості використання умовно високоточного озброєння. А все що продемонстровано – скидання вільнопадаючої ФАБ-500.
І все вказує на те, що С-70 “Охотник” так і не вийшов за межі дрона-бомбера. І попри всі розмови РФ про його аналоговнєтні можливості та обіцянками про скору появу ескадрилей таких БПЛА, реальність навіть в офіційних заявах російських посадовців проглядається зовсім інша.
Зокрема під час виставки озброєння “Армия-2024”, що у серпні пройшла під Москвою, перший заступник гендиректора “Ростеха” Владімір Артяков повідомив, що програма розробки С-70 “Охотник” знаходиться ще на стадії випробувань і існує лише декілька зразків. А також те, що на заводі “ОАК” лише йде підготовка до виробництва “установчої партії важких ударних дронів”. Також він запевнив, що проєкт йде за планом. Хоча у 2020 році офіційно декларувався початок серійного виробництва С-70 “Охотник” з 2023 року.
Але в цій ситуації цілком можливий сценарій, за яким у РФ вирішили спростити вимоги до розробки. І запустити у серію саме дрон-бомбардувальник, обізвавши його зразком “першого етапу”, як це вже було із Су-57, і спершу використати такі апарати, як носії плануючих бомб. І у цій парадигмі виробництво обмеженої партії таких дронів дійсно можливо, але навряд зможе створити додатковий ефект.
