Українські прикмети про подарунки часто мають аналоги в інших країнах, але іноді ті самі речі там сприймають зовсім по-іншому. Йдеться і про заборону дарувати гострі предмети, і про кількість квітів у букеті, і про те, як саме слід приймати подарунок.
Ніж як подарунок: де його теж «викуповують» монеткою
В Україні поширене правило: ніж просто так не дарують, за нього символічно віддають монетку. Схожі уявлення є й в інших країнах.
- В англійських прикметах ніж у подарунок, особливо весільний, «перерізає дружбу» і може стати причиною розриву стосунків. Щоб уникнути цього, отримувач дає дарувальнику дрібну монету, перетворюючи подарунок на умовну покупку. Так чинять і з ножицями, і зі складаними ножами.
- В Індії ніж не дарують на весілля, бо вважають, що він «ріже» стосунки.
- У Таїланді також не прийнято дарувати ніж молодятам.
- У Німеччині збереглося повір’я не дарувати гострі предмети.
- Італійці вважають, що ніж, як і брошка, віщує смуток або втрату.
- У Сілезії (нині південь Польщі) колись подібне ставлення було до шпильок: вірили, що вони «колють дружбу».
Хустка: символ смутку чи любові
Українська традиція щодо хустки помітно відрізняється від багатьох європейських.
- В англійців хустку не дарують коханій людині, бо це нібито провіщає швидкий кінець роману.
- В Італії хустку, як і ніж, вважають подарунком, пов’язаним із сумом.
- У Таїланді хустку не дарують на весілля.
- У давній українській культурі хустка була знаком любові й згоди. Дівчина дарувала коханому вишиту хустку як символ вірності, а під час сватання перев’язувала хлопцеві руку хусткою, погоджуючись на шлюб. На весіллі мати нареченого виносила ціле решето хусток і обдаровувала ними гостей.
Кількість квітів: де рахують так само, як ми
В Україні живим людям дарують букет із непарною кількістю квітів, а парну кількість несуть на цвинтар. Подібні правила є й в інших країнах.
- У Румунії діє те саме правило: для подарунка обирають непарну кількість квітів.
- Італійці також уникають парної кількості в букеті.
- Німці віддають перевагу непарній кількості, але спокійно приймають і шість, і дванадцять квітів. Водночас тринадцять, попри те що число непарне, вважають поганою прикметою.
- В Іспанії перед тим, як подарувати букет, радять перерахувати квіти, адже число тринадцять там теж вважають нещасливим.
Числа в подарунках: азійські підходи
У низці азійських країн важливими стають не лише квіти, а й кількість предметів у наборі чи сума грошей.
- У Таїланді, якщо молодятам дарують набір (наприклад, келихи), бажано, щоб кількість предметів була непарною.
- В Індії на весілля прийнято дарувати непарну суму грошей.
- У Японії уникають наборів із чотирьох або дев’яти речей, оскільки ці числа пов’язують із нещастям.
Квіти, які дарують і не дарують
Ставлення до окремих видів квітів також відрізняється.
- В Україні восени хризантеми дарують і вчителям, і матерям.
- В Італії з хризантемами в гості не ходять, їх кладуть на могили, особливо 2 листопада, у День усіх померлих.
- У Німеччині не дарують хризантем і лілій, їх пов’язують із похоронами, а червоні троянди залишають для закоханих.
- В Іспанії уникають хризантем і жоржин як подарункових квітів.
- В Індії на весілля не дарують зрізаних квітів узагалі, бо їх вважають «мертвою річчю».
Є й збіги з українськими нормами етикету. У Німеччині, як і радили радянські книжки з етикету 1980-х, букет перед врученням розгортають, а папір залишають у передпокої.
В Індії існує ще одна межа особистого: чоловік не повинен дарувати знайомій жінці квіти чи прикраси, це вважається надто інтимним жестом.
Годинник і мова прикмет у Китаї
В Україні теж чимало людей вважають годинник невдалим подарунком. У Китаї це пов’язано з мовою.
Там не дарують ані настінних, ані наручних годинників, оскільки вислів «подарувати годинник» китайською звучить так само, як «проводити людину в останню путь».
Коли відкривати подарунок і чи говорити про ціну
Українські книжки з етикету 1980-х радили: винуватець свята має розгорнути подарунок одразу, навіть якщо він запакований, подивитися й подякувати. На весіллі не рекомендували відразу відносити подарунки в іншу кімнату.
У низці країн діють протилежні правила.
- У Китаї багато хто не відкриває загорнутий подарунок при гості, а швидко прибирає його на шафу. Це не ознака невдоволення, просто так прийнято.
- У Японії подарунок зазвичай відкривають уже після того, як гість пішов, щоб нікому не було ніяково, якщо річ виявиться дорожчою чи дешевшою, ніж очікували, або не підійде. Іноді одразу вручають у відповідь недорогий предмет — своєрідне підтвердження, що подарунок отримано, а справжній відповідний дар буде пізніше.
- У Таїланді подарунок при дарувальнику не розгортають і не висловлюють надмірних емоцій, щоб не «знецінити» його.
Є й відмінності в тому, як говорять про вартість.
- В Англії вважається вкрай нетактовним називати ціну різдвяного подарунка або навіть підкреслювати, що він дорогий.
- В Індії та Нідерландах надто дорогий подарунок може збентежити, адже на нього доведеться відповідати чимось подібним.
Похвала як привід для нового подарунка
Навіть звичайна похвала може мати наслідки, якщо не врахувати місцеві звичаї.
- У Японії, якщо в домі надто захоплено хвалити якусь річ, господар може вирішити, що вона вам справді потрібна, і подарувати її.
- У Марокко, якщо відкрито похвалити предмет на людині, його можуть одразу віддати вам або згодом подарувати схожу річ. Це трапляється навіть у діловому спілкуванні.
Такі приклади показують, що знайомі нам прикмети про подарунки в одних країнах працюють майже так само, а в інших мають протилежний зміст. Знання цих відмінностей допомагає уникнути незручних ситуацій у міжнародному спілкуванні.
