Британська The Times описала результати командно-штабної воєнної гри, яка змоделювала наступ російських військ на Литву з трьох напрямків. За базовим сценарієм Вільнюс падає на п’ятий день. Утім, рятунком названо 12 000 ударних дронів — і саме тут починається найцікавіше: гру організувала й профінансувала компанія, яка ці дрони виробляє.
Сценарій: удар із трьох боків і падіння Вільнюса
За даними The Times, у симуляції розглядався напад російських військ на Литву одночасно з трьох напрямків: з Калінінградської області, а також через територію Білорусі — з півдня та сходу.
За базовим сценарієм на початковому етапі стримувати наступ змогли лише литовська армія разом із дислокованою в країні німецькою бригадою. Решта союзників по НАТО, за умовами гри, не спромоглися достатньо швидко скоординувати відповідь.
Унаслідок цього російські війська за сценарієм захопили Вільнюс на п’ятий день. Після цього Москва нібито поширила на окуповану територію свою «ядерну парасольку», що, за логікою симуляції, утримало НАТО від повномасштабної військової операції.
Контрсценарій: 12 000 дронів змінюють усе
У другому варіанті гри початкові умови були ті самі, але литовська армія та німецька бригада від початку мали близько 12 000 ударних дронів Helsing HX-2 — безпілотників з елементами штучного інтелекту та здатністю діяти роєм.
За цим сценарієм застосування дронів дозволило зупинити наступ, завдати противнику відчутних втрат і втримати оборону до підходу основних сил НАТО.
За оцінкою військових, які стежили за грою, така кількість безпілотників здатна завдати втрат понад третині особового складу й техніки російської армії впродовж перших десяти днів. Робився ширший висновок: прикордонні з Росією країни, маючи достатньо ударних дронів, теоретично можуть стримати наступ на один-два тижні — а цей час дав би НАТО змогу розгорнути додаткові сили в межах статті 5.
Важлива деталь: хто організував і оплатив гру
Тут варто зробити суттєве уточнення, без якого картина неповна.
Цю воєнну гру організувала та профінансувала німецька оборонна компанія Helsing — виробник тих самих дронів HX-2, які в сценарії виявляються вирішальним чинником. Проводили симуляцію колишні посадовці Пентагону та американські військові офіцери.
Тобто йдеться не про офіційні навчання НАТО, а про командно-штабну симуляцію, замовлену й оплачену виробником зброї. За даними ЗМІ, Helsing нині веде перемовини про постачання Литві саме цих 12 000 безпілотників. Детальні параметри симуляції не оприлюднювалися й не піддаються незалежній перевірці, а в центр усієї оборонної концепції поставлено один конкретний тип дрона — продукт замовника гри.
Що ще ставить характеристики під сумнів
Заявлену ефективність HX-2 варто оцінювати обережно ще з однієї причини. За повідомленнями ЗМІ, Україна — країна з найбільшим реальним бойовим досвідом застосування ударних дронів — на початку 2026 року призупинила закупівлю саме цих безпілотників через виявлені в них проблеми.
Це не означає, що сам сценарій загрози Литві є вигаданим: занепокоєння щодо вразливості Балтії та так званого Сувалкського коридору (вузької ділянки кордону між Калінінградом і Білоруссю) обговорюється в НАТО давно й цілком серйозно. Але конкретні цифри й «рятівна» роль одного типу дрона походять із матеріалу, замовленого зацікавленою стороною.
Підсумок
Воєнна гра порушує реальне питання — наскільки Балтія готова до раптового нападу й чи встигне НАТО зреагувати. Водночас спосіб, у який ці висновки оприлюднено, і роль виробника-замовника змушують читати яскраві цифри критично: це водночас і застереження про загрозу, і елемент просування конкретного озброєння на європейському ринку.
Джерела: The Times (матеріал Олівера Муді), повідомлення міжнародних ЗМІ за матеріалами симуляції компанії Helsing.
