Розширення номенклатури ракет для ЗРК “Оса” за рахунок Р-73 також прямо говорить про можливість інтеграції й AIM-9
Джерело: Defence Express
У Збройних Силах України нарешті з’явилось перше публічне офіційне відео з зенітним ракетним комплексом “Оса”, який отримав нові ракети. Відповідну публікацію зробив 1129-й зенітний ракетний Білоцерківський полк, а згодом її було повторено Оперативним командуванням “Північ”.
Саме відео присвячено боротьбі із ворожими розвідувальними БПЛА і на відео зафіксовано запуск та успішне ураження такої цілі за допомогою штатної ракети 9М33, яка має радіокомандну систему наведення.
Але увагу слід приділити іншій ракеті, яка знаходиться на іншій стороні пускової. І хоча на такій дальності з деталей можливо сказати, що вона біла та має розвинені хвостові аеродинамічні поверхні, це перше офіційне відео від ЗСУ з ракетою “повітря-повітря” Р-73, яка встановлена на ЗРК “Оса”. Хоча фото цього комплексу з такими ракетами вже доволі давно циркулює у мережі та по деяких ЗМІ, але досі офіційного зображення такого поєднання не було.
З боку Defense Express зазначимо, що використанням Р-73 у ролі зенітної ракети є доволі логічним шляхом з огляду на необхідність забезпечення радянських ЗРК ракетами загалом. При цьому, Р-73 є доволі цікавим варіантом, бо мова йде про ракету з орієнтовним показником дальності знищення цілей при пуску з землі близько 12 км. Як мінімум саме таку дальність отримали югослави на своєму ЗРК Pracka RL-4. А це на 2-3 кілометри далі ніж можливості штатної ракети 9М33, яка важить трохи більше (128 кг проти 105 кг), але має потужнішу бойову частину (15 кг проти 8 кг).
Але різниця між цими ракетами насправді доволі значна, бо 9М33 використовує радіокомандне наведення, тобто керується самим ЗРК, а Р-73 має інфрачервону головку самонаведення. Саме тому для ураження дронів краще підходить 9М33, а для боротьби із крилатими ракетами та іншими цілями Р-73 може продемонструвати кращі результати.
Р-73
Також варто нагадати, що Р-73 було обрано у якості озброєння для морських дронів Magura V5, які за допомогою такої інтеграції стали першими морськими безпілотними ЗРК. На користь саме цього рішення вочевидь зіграли помірні габарити ракети, а також можливості головки самонаведення МК-80 з полем зору 75 градусів та кутами цілевказання у 45 градусів.
Бо хоча за виявлення цілей і може відповідати оглядова тепловізійна камера морського дрона, оператор має зорієнтувати ракету у бік цілі та дочекатися поки головка самонаведення захопить дрон. І приблизно такий самий алгоритм вочевидь має здійснити й оператор ЗРК “Оса” для пуску Р-73.
А на останок слід зазначити, що інтеграція ракети “повітря-повітря” Р-73 на ЗРК “Оса” вочевидь не сильно буде відрізнятися від інтеграції аналогічної ракети “повітря-повітря” з інфрачервоною головкою самонаведення AIM-9. Бо залишається лише нагадати, що у США офіційно повідомили про те, що передають до ЗСУ AIM-9M для проєкту FrankenSAM.
