Життя

У старості ми найбільше будемо шкодувати не про те, що мало подорожували

Про що ми пошкодуємо в старості

Найбільше шкодувати в старості ми будемо не про те, що мало подорожували.

Не про те, що мало приділяли уваги своєму духовному розвитку. І не про те, що погано виховували своїх дітей.

І не про те, що не присвятили себе мистецтву. Хоча, може, про це й пошкодуємо, звичайно — так від пишуть деякі психологи. Яким ще далеко до старості.

Я з багатьма дуже літніми людьми спілкувалася, які були цілком у своєму розумі. Найбільше вони жалкували про те, що дозволяли себе нахабно використовувати.

І терпіли образи, незаслужені й підлі. «Чому я не могла відповісти, коли мене начальник примушував працювати за трьох?», — казала одна пані.

А інша згадувала родичів, які приїздили в гості до кімнати, де вона тулилася з двома дітьми та чоловіком. І жили в гостях тижнями. А вона все прибирала, прала, готувала і пригощала, як годиться — хоча кім таке годиться? Хтось терпів жорстокість до кам’яниці-чоловіка.

Хтось – нахабні вимоги зовсім сторонніх людей. Не з малодушності або боягузтво — а просто, щоб нікого не образити, не зачепити.

Залишитися в очах споживачів доброю людиною. Ось про це поголовно всі шкодували. І вголос розмірковували, як би зараз, з висоти прожитих років, вони просто і спокійно відмовили. Гарячу воду давали раз на тиждень. І до жінки з трьома дітьми в цей день з’їжджалася з пранням вся рідня.

Ну, і купалися всі, звичайно. І у неї не залишалося час випрати і викупати дітей.

І в дев’яносто років вона з гіркотою і здивуванням про це згадувала — не про те, чому так робили родичі. А про те, чому вона не знайшла слів для відмови…

Їй було дуже прикро!

Ось про що ми точно будемо шкодувати про безцільно і бездарно витрачений час, про зусилля і жертви, про добровільне рабство.

Про непотрібному терпінні — яке ніхто не цінував. Так що терпіти зайве не треба. Тоді залишаться сили і час і для подорожей, і для дітей, і для онуків, і для мистецтва. І здоров’я залишиться. А гіркоти в душі не буде — треба просто вчитися говорити «ні».

І все.

Або просто ігнорувати нахабні прохання, присвятивши себе мистецтву, подорожей або відпочинку.

Читайте нас : наш канал в GoogleNews та Facebook сторінка - Новини України

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.