Як у США порахували, що Китай із 2200 бойовими літаками має кількісну перевагу над США із 3150 винищувачами, штурмовиками та бомбардувальниками
Джерело: Defence Express
Вже через два роки Китай буде переважати США у Тихому океані на захід від 180° меридіану за кількістю сучасних винищувачів у 12 разів, включно із літаками п’ятого покоління у 5 разів. А наявність 225 бомбардувальників робить китайські повітряні сили лідерами за цим показником у регіоні.
Саме така статистика була озвучена бригадним генералом Дагом Уікертом, командувача 412-м випробувальним крилом на авіабазі “Едвардс”, про що пише Aviationist. Додавши, що саме цей підрозділ відповідає за всі новітні літаки та модернізацію наявних у повітряних силах США, а також опрацьовує бойовий досвід з метою формування нових концепцій, тобто є передовим у питанні авіаційних технологій.
З боку Defense Express зазначимо, що озвучена перевага Китаю аж у 12 разів у винищувачах одразу викликає питання – як це рахувалось. І дійсно, якщо звісно рахувати “по головах”, чим і можливо зайнятися піднявши оцінки Military Balance, то можна отримати наступні дані.
У строю Китаю понад 2200 бойових літаків: бомбардувальників, винищувачів-бомбардувальників, багатофункціональних та “чистих” винищувачів. При цьому уявлення про те, що китайські повітряні сили масово літають на іржавих та кривих версіях старих радянських літаків – вже давно не відповідає дійсності. Бо дійсно старих з них Chengdu J-7 (модернізованих копій МиГ-21) близько 18% – до 290 одиниць та ще до 100 дводвигунних машин на базі Shenyang J-8.
Основу китайської авіації складають до 600 легких однодвигунних Chengdu J-10, близько 600 Shenyang J-11 – власних версій машин на базі Су-27, включно з сотнею палубних версій, на фоні яких 97 Су-30МК та 24 Су-35 не роблять додаткової “погоди”. А от найбільшу загрозу, якщо брати технологічний рівень, несуть понад 200 J-20. При цьому якраз їх частка буде збільшуватись, а от застарілі машини – виводитись з експлуатації.
Інші китайські бойові літаки – це 200 винищувачів-бомбардувальників JH-7 та понад 200 дальніх бомбардувальників H-6. А от спеціалізовані літаки РЕБ та РТР, ДРЛВ, повітряні танкери тощо, без урахування транспортної та тренувальної авіації включно зі ще 1000 навчально-бойових машин, винесемо за дужки.
Водночас у США у повітряних силах, ВМС, корпусі морської піхоти та нацгвардії загалом до 3150 винищувачів, штурмовиків та бомбардувальників. Тобто вже за цим параметром мова не йде про перевагу Китаю. Зокрема загалом у США у строю понад 370 F-15, понад 800 F-16, понад 900 F/A-18, близько 180 F-22, понад 630 F-35, близько 200 штурмовиків A-10.
Тобто навіть якщо брати лише п’яте покоління це США має кратну перевагу над Китаєм. І лише щодо бомбардувальників, то у США їх дійсно загалом лише 122 одиниці: 44 B-1, 20 B-2 та 58 B-52H. І хоча з боку Китаю мова йде про глибокі модернізації Ту-16 – H-6, але з далекобійним ракетним озброєнням, але й у B-52, який літає з 50-х років, важко назвати молодим.
На тлі цього дійсно постає питання, а як так у США порахували співвідношення китайських та власних літаків, що отримали багатократну перевагу потенційного противника. При цьому за два роки навіть Китай нездатний “наклепати” тисячі J-20. І як це не парадоксально, але перевага Китаю у літаках не залежить від кількості машин.
А відповіддю на це вочевидь є дуже важливе уточнення – про перевагу Китаю на захід від 180° меридіану. Тобто там де у США просто немає достатньої кількості авіабаз для того, щоб розмістити там всі свої сили. Саме тому США вкладає доволі значні кошти у відновлення авіабаз на Тихому океані. Наприклад, лише на одну авіабазу West Field, з якої у 1945 році бомбили Хіросіму та Нагасакі, закладено 409 млн доларів.
