На фоні ударів по авіабазах у РФ прийняли рішення зробити те, що не змогли реалізувати у СРСР – побудувати масові укриття для Су-27 та машин на його базі
Джерело: Defence Express
Новий так званий міністр оборони РФ Бєлоусов повідомив, що вже надані розпорядження та сформований план зі створення на авіабазах захисних споруд від літаків. Це рішення було оголошено на фоні методичних українських атак по російських аеродромах, одна з яких, по “Миллерово”, відбулась сьогодні, 20 липня, у ночі.
Цікаво, що таке рішення у російському інформаційному просторі подається, як ініціатива “з низу”, від так званих “воєнкорів” з якими Бєлоусов проводив зустрічі. Хоча відсутність на російських аеродромах захисних споруд для літаків відома дуже й дуже давно, а саме з 1980-х років, коли у ще радянські війська пішли нові літаки, які фізично ніяк не влазили до стандартного укриття 2А13. Серед них був і Су-27, а машини на його базі та його версії – це валова частина всього бойового авіапраку “ВКС” РФ. Ще один винищувач – МиГ-31 також не має укриттів.
Тобто у РФ питання створення захисних споруд для літаків відоме дуже давно, тому навряд “ініціатива воєнкорів” стала каталізатором. Водночас сама задача дійсно може вважатися дуже масштабною та витратною, бо зрештою її не зміг реалізувати навіть СРСР. При цьому навіть стандартні аркові укриття 2А13 (АУ-13) шириною 13 метрів будувались лише у прикордонних військових округах, в першу чергу західних, а не по всьому СРСР.
Бо стандартне арочне укриття – це про захисну споруду, з товщиною бетонних стін у 60 см та сталевими воротами товщиною з пів метра. Але це не просто укриття, а майданчик, який дозволяє проводити обслуговування літака, тому вона обладнана додатковими приміщеннями, електрообладнанням, вентиляцією та системою пожежогасіння.
Вдалось знайти інформацію, що ціна 2А13 складала на рівні 1972 року 160 тисяч радянських рублів. І хоча це марна справа переводити радянські рублі планової економіки у сучасні долари ринкової, але виключно за обмінним курсом та з урахуванням інфляції це приблизний еквівалент 1,5 млн доларів на сьогодні.
Водночас для Су-27 та машин на його базі необхідні більші укриття
Для цієї машини в останні роки перед розпадом СРСР почали будувати 2А19 (АУ-19), які мали ширину 18,6 метрів та 50-см стінки з додатковим внутрішніми 5-мм сталевими листами. Тобто його вартість пропорційно більша, враховуючи різницю у площі – мінімум у 1,5 раза (площа 2А13 – 358 кв. м., 2А19 540 кв. м.), але залежність у вартості не лінійна тому мова йде про більший модифікатор.
Але слід враховувати, що такі укриття, за логікою, в першу чергу будуть будувати на незначній частині аеродромів – тих, які безпосередньо поряд з Україною, у зоні досяжності українських засобів та активно використовуються ворогом. Тобто мова йде про авіабази “Кущевская”, “Миллерово”, “Бельбек”, у Таганрозі, Воронежі та інших на віддаленості до 300 км від кордону чи лінії фронту. Враховуючи те, що проти України РФ використовує близько 300 бойових літаків, то це означає потребу у 300 таких укриттях та рахунок, можливо десь близько мільярда доларів.
Але цілком вірогідно, що замість повноцінних укриттів для літаків у РФ підуть шляхом найменшого спротиву і це будуть або навіси, як на авіабазі Хмеймім у Сирії. Або металеві ангари, які покликані захистити лише від негоди.
У будь-якому випадку, необхідно враховувати, що у РФ зрештою гроші на це, скоріш за все, будуть знайдені. Тому появу на російських аеродромах тих чи інших укриттів треба враховувати. Навіть із розумінням того, що їх будівництво цілком може наштовхнутися на традиційні для РФ проблеми із тотальною корупцією, окозамилюванням та показушністю.
