У НАТО в одному класі далекобійних ракетних систем виступають M270 та HIMARS, ізраїльська PULS та корейська K239 Chunmoo і ситуація може стати ще гіршою через Францію
Джерело: Defence Express
Однією з особливістю НАТО є стандартизація озброєння, проявом якої є, наприклад, однакові калібри стрілецького озброєння та магазин до неї, а також артилерійські боєприпаси. Але навіть з останніми вже виявилось не так просто й попри однаковий калібр між ними є різниця.
Але відносно деяких видів озброєння взагалі немає уніфікації й мова йде про реактивну артилерію, точніше – сучасні ракетні системи типу HIMRAS, які довели свою надвисоку ефективність й стали трендом у закупівлі багатьох армій світу. Зокрема й в європейському сегменті НАТО, але не систематизовано та не уніфіковано.
На цю проблему звернуло польське видання Defense24 з огляду на те, що у Альянсі зараз по суті одночасно існують РЗСВ у радянському 122-мм калібрі, 227-мм система M270 та HIMARS, ізраїльська PULS та корейська K239 Chunmoo.
HIMARS
І ця проблема з’явилась доволі несподівано, бо на початок 90-х її просто не існувало, країни НАТО мали єдиний тип РСЗВ – M270, який мали США, Велика Британія, Данія, Німеччина, Франція, Італія, Греція, Нідерланди, Норвегія, Туреччина та Італія. Під час розширення НАТО за рахунок країн, які були колишніми членами Варшавського договору, додався 122-мм РСЗВ, як “Гради”, так й RM-70.
А вже після 2022 року почався процес пошуку відповіді де взяти сучасні реактивні системи. Й відповіддю став ізраїльський PULS, який обрали у Данії, Іспанії, Нідерландах та Німеччині, при цьому остання ще й активно хоче локалізувати його виробництво – й створити EuroPULS.
До переліку країни, яка урізноманітнила загальну картину ще більше додалась Польща з корейськими K239 Chunmoo та її локалізацією Homar-K. При цьому Варшава з огляду на потребу в озброєнні свідомо пішла на “зоопарк”, бо також має плани одразу на півтисячі HIMARS.
Американська система також активно знаходить нових клієнтів, наприклад, всі країни Балтії замовили HIMARS, а Італія розширює кількість своїх систем додавши до M270 й колісну версію системи.
І якщо винести за дужки радянські РСЗВ, то в одній категорії далекобійних високоточних систем вже виступають три різних й не сумісних між собою концептуально однакових засобів ураження ворога. Й до них цілком може приєднатися ще одна – французька, бо Париж цілком може піти своїм шляхом й замовити у Nexter аналог HIMARS.
Причини несумісності HIMARS, PULS та K239 Chunmoo полягають не у габаритах ракет, бо всі вони є мультикаліберними. Й навіть якщо брати одну категорію з дальністю 80-160 км, то HIMARS – це 227 мм у GMLRS та GMLRS-ER на 80 та 150 км, PULS – 306-мм ракета EXTRA на 150 км, а K239 Chunmoo – 239-мм з дальністю до 80 км.
EuroPULS (фото: Defence Redefined)
Головна причина чому PULS не може стріляти ракетами GMLRS, а у HIMARS неможливо зарядити корейські ракети – те, що кожен виробник озброєння, прив’язує свого клієнта до своїх боєприпасів. Бо саме вони й формують стабільні довготривалі контракти.
Й вийти з цієї ситуації звісно можливо, бо мова йде про цифрові системи й частину проблем в цілому можливо вирішити за рахунок “прошивки”, використання концептуально однакових “пакетів” та, якщо є потреба, створення “уніфікованої ракети” та “пакета”, але навряд чи це безболісно та швидко буде реалізовано саме через комерційні причини.
