Виявлена на півдні Китаю стегнова кістка розповіла вченим про те, що один з найдавніших предків сучасної людини — Homo habilis — міг дожити (в повній ізоляції) практично до наших днів (13-те тисячоліття до нашої ери). Про відкриття повідомляє журнал PLoS One.
Австралійські і китайські вчені працювали з кісткою з Оленячої печери (Гуансі-Чжуанський автономний район): у 2009 році вже було заявлено, що проживавші там істоти не вписуються в рамки мінливості Homo sapiens і, можливо, належить іншому виду роду Homo. Це заява, зроблена на матеріалах аналізу черепа, викликала багато заперечень.
На цей раз дослідники піддали аналізу фрагмент стегнової кістки з тієї ж печери, який майже 25 років лежав на складі місцевого музею. З’ясували, що об’єкт більше всього нагадує кістки людини вмілої і ранньої людини прямоходячої — видів, які існували приблизно півтора мільйона років тому.
Більш того, стегнова кістка гомініда з Оленячої печери була більш примітивною, ніж кістки черепа, представлені громадськості в 2012 році. Маса його тіла не перевищувала 50 кілограмів.
«Знахідка вказує на можливість співіснування стародавнього і сучасного вигляду людей на материковій території Східної Азії. Однак це відкриття ще потрібно підтвердити за допомогою інших кісток», — зазначають автори статті. Ймовірно, унікальність природного середовища і клімату південно-західного Китаю (пов’язана з підняттям Тибетського нагір’я) і створила притулок для вимираючих популяцій давніх людей, що дозволив їм протриматися сотні тисяч років.
Висновки вчених напевно будуть прийняті світовим науковим співтовариством з великим скепсисом: вважається, що самі «молоді люди, що відрізняються від Homo sapiens (неандертальці і денисівці), на території Євразії вимерли не пізніше 40 тисяч років тому.
