Такі стрільби північнокорейської артилерії не мають нічого спільного з реальним бойовими діями, але мають іншу мету
Джерело: Defence Express
Днями армія КНДР знову провела виключно демонстраційні стрільби з артилерійських та ракетних систем, повідомило державне північнокорейське інформаційне агентство.
На цих стрільбах, які Пхеньян називає навчанням, звісно особисто був присутній Ким Чен Ин, який й безпосередньо керував тим, що ближче до шоу, ніж до реального відпрацювання бойової задачі.
Зрештою зібрати в одному місці з мінімальними інтервалами таку кількість артилерійських систем – просто дуже зручна ціль для будь-кого. Й у реальності доволі легко уявити, що буде при контрбатарейному вогні по такому скупчені техніки, снарядів та у таких умовах лише тимчасово живої сили.
Звісно такі стрільби не мають нічого спільного й з відпрацюванням точності стрільби, бо у такій “какофонії” розрізнити та прив’язати конкретні сплески неможливо, бо вогонь ведеться кудись туди – у море.
Водночас у такій банальній витраті боєприпасів у Пхеньяна все ж таки присутня певна логіка. Й слід уважно придивитися до систем, які були зігнані на цей пляж. Зокрема серед РСЗВ легко відрізнити M1991.
M-1991
Це 240-мм РСЗВ, яка має оціночну дальність у 40-60 км та має пакет з 22 некерованих реактивних снарядів.
Також у стрільбах були задіяні новітні північнокорейські САУ M-2018, які доволі схожі на китайські PLZ-45. Точні характеристики цих систем невідомі, дискусійним є навіть калібр – 152- чи 155-мм, але дальність стрільби оцінена також у близько 40 км.
А окрім них можливо помітити САУ “Коксан” в екзотичному 170-мм калібрі з дальністю пострілу 40 км звичайним снарядом та до 60 км – активно-реактивним.
“Коксан”
А з менш далекобійних систем, напевно для масовості “залпу” були залучені старі M-1974 з модифікованою радянською 152-мм гаубицею Д-20 з дальністю стрільби близько 17 км.
Водночас можливо бути впевненим у тому, що у випадку реальних бойових дій артилерія КНДР не буде збиратися у такі порядки. Натомість точно спробує завдати далекобійних вогневих ударів з артилерії по Південній Кореї.
Бо за оцінками можливих дій КНДР у випадку війни саме під таким вогнем має опинитися Сеул з пригородами, які від кордону знаходиться на відстані 40 км до центру, а північні пригороди – у 10 км. Й саме такими демонстративними стрільбами у Пхеньяні намагаються показати свої можливості.
Натомість армія Південної Кореї, розуміючи загрозу, доволі значні ресурси покладає не те, що б у перші ж хвилини можливої війни проти навіженого сусіда знищити максимальну кількість артилерійських систем та РСЗВ, а також пускових балістичних ракет.
