Декілька факторів стали ключовими для того, щоб “Ивановец” приєднався до підводного флоту РФ на чолі з ракетним крейсером “Москва”
Джерело: Defence Express
Потоплення українськими морськими дронами ракетного катера (за класифікацією НАТО – корвет) Чорноморського флоту РФ “Ивановец”, яку здійснило Головне управління розвідки Міноборони України, об’єктивно можливо вважати найбільш ефективним застосування цього виду озброєння проти надводних цілей.
До цього морські дрони у випадку атаки російських кораблів добивались лише значних ушкоджень, наприклад, великий десантний корабель “Оленегорский горняк” отримав пробоїну, але встав на ремонт.
Також різного ступеня ушкодження через атаку українських морських дронів отримували, з відомого, фрегат “Адмірал Макаров”, морський тральник “Иван Голубец”, скоріш за все ракетний корабель на повітряній подушці “Самум”, а також розвідувальний “Иван Хурс”. Були атаковані інші кораблі, наприклад, патрульні кораблі проєкту 22160 типу “Василий Быков”.
І хоча виведення з ладу, через що ворожий корабель на певний час йде на ремонт та тимчасово перестає бути бойовою одиницею, вже є позитивним результатом, це не може зрівнятися з повним знищенням. А якраз такий результат був досягнутий з ракетним катером ЧФ РФ “Ивановец”.
Й різниця у результаті цілком може бути пояснена зміною тактики. Бо у цей ракетний катер проєкту “Молния” загалом влучило шість дронів-камікадзе MAGURA V5. Цілком можливо, що кількість дронів, яка була виділена на цю задачу була більшою.
Послідовність атаки також була обрана максимально ефективною – спочатку уразити у корму, та позбавити ціль ходу, а вже потім добити у борт. При цьому значну роль могла зіграти конструктивна особливість ракетних катерів проєкту “Молния” у яких пускові ракети П-270 “Москит” знаходяться по бортах. І удар дрона-камікадзе цілком міг викликати їх детонацію.
Таким чином у випадку застосування морських дронів-камікадзе важливу роль відіграє банальна кількість самих дронів. Тим більше, що детонація на рівні ватерлінії є менш ефективною ніж вибух під днищем корабля. Але дрони не торпеди й це необхідно враховувати.
Зрештою ще один фактор, який також треба враховувати – розміри корабля. Ракетний катер проєкту “Молния” у версії 12411-М мають водотонажність у 436 тонни. А, наприклад, малий ракетний корабель “Буян-М” – 850 тонн, патрульний корабель 22160 типу “Василий Быков” – 1800 тонн, а фрегат проєкта 11356Р типу “Адмирал Макаров” – 3830 тонн.
Також важливу роль зіграло місце атаки – на рейді озера Донузлав. “Ивановец” фактично був затиснений між берегом та дронами, які його атакують. Якраз обмеженість маневру могла стати ще одним важливим аспектом успішності атаки.
Й звісно уразити ціль було б неможливо без точної інформації, що ракетний катер знаходиться у відповідному районі.
