Вони постануть – у далекому чи близькому майбутньому – у новій частині міста. Зараз у Чернівцях є три греко-католицькі храми – катедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці у центрі міста (йому невдовзі виповниться 200 років), Церква Різдва Пресвятої Богородиці на вул. Капеланській у старій частині міста та церква Покрови Пресвятої Богородиці у Садгорі – віддаленому мікрорайоні Чернівців. Двом останнім храмам – більше 100 років. З того часу у місті не було збудовано жодного греко-католицького храму.
Як повідомила РІСУ Наталія Фещук, 26 грудня 2017 року сталася ця довгоочікувана подія в житті греко-католицької громади Чернівців. Депутати Чернівецької міської ради на своїй 46-й сесії ухвалили проект рішення про виділення двох земельних ділянок для будівництва храмів УГКЦ. «За» проголосували 29 депутатів.
“По- перше, Чернівецька міська рада, намагається бути толерантною, а в релігійному питанні особливо, – прокоментував РІСУ депутат Чернівецької міської ради Юрій Бурега. – По друге, саме греко-католицька громада є однією із найактивніших громад, які беруть участь у житті міста у всіх сферах життя і держави в цілому. По- третє, особистості священиків греко-католицьких церков є одними із найповажніших особистостей у нашому суспільстві, і у Чернівцях, зокрема, враховуючи їхню жертовність на користь громади і країни (капеланство, будівництво катехизних шкіл, виховання молоді тощо) Іншого рішення не могло би і бути”.
За словами єпископа Чернівецького Йосафата, який з перших днів свого душпастирства на Буковині опікувався проблемою отримання землі для будівництва греко-католицьких храмів у Чернівцях, ця подія – справді історична:
“Адже десятки літ (включно з роками незалежної України), греко-католики міста чекали цього рішення і не одноразово зверталися до чернівецької мерії з цим питанням. Нарешті Господь і чернівецькі депутати почули наші молитви, тож тепер будемо закочувати рукави і братися до богоугодної справи – будівництва нових храмів: Преображення Господнього та Святих Верховних апостолів Петра і Павла”.
В день голосування на сесії міської ради був присутній декан Чернівецький отець Василь Гасинець, добре знаний у місті військовий капелан. Звертаючись до народних обранців, він зауважив, що “це питання справедливості, адже греко-католицька громада ще жодного разу не отримувала від міста земельної ділянки».
Своїм рішенням обранці надали дозвіл громаді церкви Святих Верховних апостолів Петра і Павла Чернівецької єпархії УГКЦ на складання проекту відведення земельної ділянки (орієнтована площа 0,26 га), в постійне користування за рахунок земель запасу міста, для будівництва парафіяльного храму святих Петра і Павла за адресою вул. Володимира Винниченка, 6. Також депутати ухвалили рішення надати дозвіл релігійній громаді церкви Преображення Господнього Чернівецької єпархії УГКЦ, на складання проекту відведення земельної ділянки (орієнтована площа 0,16 га), в постійне користування за рахунок земель запасу міста, для будівництва парафіяльного храму Преображення за адресою вул. Героїв Майдану, між будинками 111-Б та 111-Д.
“Громада Святих Верх. апостолів Петра і Павла в Чернівцях (район Хабатівка) були засновані нами, мною і вірянами, з благословення ще владики Павла (Василика), – розповідає отець Валерій Сиротюк, адміністратор парафії катедрального собору Успіння Пресвятої Богородиці. – Громада Преображення Господнього була заснована в 2011 році в районі вулиці Героїв Майдану отцями Дмитром Винником (покійним) та Василем Гасинцем, з благословення владики Миколи (Сімкайла). Обидві громади були створені на прохання вірних, які живуть в тих районах. Протягом 17 років з боку влади йшли затягування та штучні паперові колізії у наданні земельних ділянок. Тому зараз відбулася справедливість. Кожен єпископ тоді ще Коломийсько-Чернівецької єпархії – і Микола (Сімкайло), і Василь (Івасюк), звичайно, ввесь час говорили про право вірних мати свої святині. Напередодні голосування владика Йосафат попросив всю єпархію – вірних та мирянські спільноти про молитву за позитивне рішення”.
Останні два місяці отець Валерій Сиротюк та отець Роман Заморський щоденно проводили підготовчу роботу з відповідним департаментом і, зокрема, з головним архітектором міста Наталією Хілько, їздили містом, оглядали ділянки, перевіряли комп’ютерні геоплани.
