Таке рішення було прийнято сесією Чернівецької міської ради 27 жовтня за поданням Топонімічної комісії.
Місцеві депутати перейменували майже 60 чернівецьких вулиць, які мали радянське забарвлення або ж мали стосунок до країни агресора — Росії. Серед перейменованих вулиць — Казанська, яка тепер носитиме назву Келестина Костецького.
Отець Келестин Костецький — відомий греко-католицький священник, який працював у Чернівцях з 1884 по 1919 рік. Настоятель церкви (тепер — собору) Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ, головного храму греко-католиків Буковини.
Отець Костецький був свідком і учасником всіх важливих церковних та громадських подій на Буковині, які він
докладно описав у «Хроніках парохії греко-католицької церкви у Чернівцях». Особливу цінність мають щоденникові записи Келестина Костецького періоду Першої світової війни, оскільки він не покинув своїх парафіян, переживши всі три російські окупації. За час російського урядування в місті за ним стежили і навіть погрожували відправити у глибоку Росію. У жовтні 1918 року отець Костецький на чолі велелюдної процесії українських міщан та греко-католицького духовенства зустрічав на залізничному вокзалі Чернівців Українських Січових Стрільців на чолі із Вільгельмом Габсбургом.
Отець Келестин Костецький описував лише те, що сам бачив, ті події, у яких брав участь. Сам рукопис Костецького, який він назвав хронікою, зберігається у Чернівецькому краєзнавчому музеї. Тут можна знайти те, що невідомо з інших джерел. Зокрема, він передав настрої чернівчан, які панували тут під час війни, свій опис вів хронологічно. Також священник описує візит на Буковину митрополита Андрея Шептицького. Ексклюзивними є свідчення отця Келестина Костецького про візит до Чернівців єпископа Станіславівського УГКЦ Григорія Хомишина. Як твердять фахівці, залишилося дуже мало фактів про життя та діяльність владики Григорія під час Першої світової війни. Мабуть, одиноким достовірним джерелом є саме хроніки, записані отцем Костецьким. У них від досить детально описує повернення владики Григорія з Відня спочатку до Чернівців, потім — до Коломиї і до Станіславова. «Моїм завданням в парафіяльній хроніці не є опис Всесвітньої війни, бо про неї ти, мій насліднику, можеш прочитати у першій-ліпшій історії, — пише отець Костецький. — Тут я буду писати про те, як вона дотична до парохії і нашого міста. Чи та війна далася взнаки Чернівцям і нашій парафії? Тая війна діткнулася боляче нашого міста, для того ті випадки тут для твоєї відомості, мій насліднику», — писав у своїх хроніках отець Келестин Костецький.
Отець Келестин Костецький похований у Чернівцях на Руському цвинтарі.
Департамент інформації УГКЦза матеріалами пресслужби Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
