В 40 кілометрах на південь від Берліна знаходиться невелике містечко Вюнсдорф, де проживає близько шести тисяч жителів. Але менше тридцяти років тому в ньому налічувалося шістдесят тисяч чоловік, з яких п’ятдесят тисяч були солдатами Червоної Армії. Вони жили на одній з найбільших військових баз в Європі і найбільшому радянському військовому таборі за межами СРСР. Колишня штаб-квартира радянських військ у Німеччині була настільки великою, що її називали «Маленькою Москвою», а щоденні поїзди відправлялися в радянську столицю. Там були школи, магазини, лікарні та місця для дозвілля. Ось як Вюнсдорф виглядає зараз.
1. Вюнсдорф став радянським військовим табором після падіння нацистської Німеччини в кінці Другої світової війни, але військова історія міста почалася ще за 70 років до цього.
2. Спочатку тут було стрільбище прусської армії, а потім стали з’являтися військові бараки. З будівництвом залізниці місцевість стала стратегічно важливим об’єктом, і до того часу, як почалася Перша світова війна 1914 року, комплекс площею 25 гектарів став найбільшою військовою базою Європи.
3. У 1935 році Вюнсдорф став штаб-квартирою вермахту – об’єднаних збройних сил нацистської Німеччини. В роки правління Гітлера Вюнсдорф став потужною військовою фортецею.
4. Тут побудували підземний комунікаційній центр під назвою “Цеппелін” зі стінами товщиною до 3,2 метра і кілька бомбосховищ-бункерів з дахами товщиною 80 сантиметрів, а самі вони були замасковані під сільські хати.
5. Після відступу нацистів радянські війська зайняли місто, і Вюнсдорф фактично став плацдармом СРСР в самому серці Німеччини. Місцеві жителі були виселені, і всі дороги в Вюнсдорф були перекриті для звичайного транспорту. Для місцевих Вюнсдорф став Die Verbotene Stadt – “забороненим містом”.
6. Після падіння Берлінської стіни в 1989 році, возз’єднання Німеччини і розпаду СРСР радянські солдати були викликані додому. Вони покинули місто, залишивши позаду себе велику ділянку, завалену 98 300 боєприпасами, 47 000 артилерійських систем, 29,3 тоннами амуніції і сміттям, включаючи хімікати, перероблені нафтопродукти, стару фарбу, шини, батареї і азбест. Залишилися магазини, заповнені електронікою, радіо, телевізорами та холодильниками.
7. Сім’ї покидали місто в поспіху і не змогли нічого забрати.
8. У будинках кидали побутові прилади. Залишилися навіть домашні тварини. Їх муміфіковані скелети досі лежать там.
9. Зараз покинуте військове містечко продовжує розкладатися, і лише зрідка сюди приїжджають фотографи які люблять знімати руїни.
За матеріалами – , переклад Голос українською
