Проєкт “Луна-25” був запущений у 1997 році, коштував мільярди та став навіть дещо більше ніж просто цвяхом у труну російської космонавти, яка втратила всі напрацювання СРСР
Джерело: Defence Express
У РФ офіційно визнали, що їх автоматична станція “Луна-25”, яка була запущена у бік Місяця 11 серпня, розбилась о його поверхню 19 серпня.
Офіційною причиною названо “відхиленням фактичних параметрів імпульсу [двигуна для коригування орбіти] від розрахункових. І за цією фразою стоїть розпис у тому, що проєкт “Луна-25”, який був ініційований ще у 1997 році – завершився нічим.
В цій ситуації мова навіть не про гроші, хоча вартість проєкту начальником управління стратегічного планування “Роскосмосу” Юрієм Макаровим у 2020 році була оцінена на рівні “десятків мільярдів рублів” (сотень мільйонів доларів).
А про можливість РФ називатися “космічною державою”, бо саме це є для рашистів однією з вкрай важливих “скрєп”. Тобто намалювати “Z” та “V” у РФ дійсно можуть, але вочевидь вже не більше.
І аварія “Луна-25”, це не просто цвях у труну цього звання, це остаточний розпис у безсиллі обігнати не те, що США, яке активно готується до пілотованої місії на Марс, не те, що Китай, який з 2007 року здійснив сім успішних місій, а навіть Індії.
Справа в тому, що РФ своїм запуском “Луна-25” намагалась випередити саме цю країну, яка 14 липня направила до Місяця власну автоматичну станцію “Чандраян-3”.
Для Делі це буде друга спроба сісти на місяць, після аварії 2019 року. Але попри те, що запуск індійської станції відбувся раніше, вона має приземлитися на Місяць 23-24 серпня.
Макет апарату “Луна-25”
В результаті, саме Індія цілком може стати четвертою країною, яка здійснить м’яку посадку на Місяць, після СРСР (перша м’яка посадка була здійснена станцією “Луна-9” у 1966 році), США та Китаю. Зазначимо, що востаннє радянський апарат приземлився на Місяць у 1976 році – це була “Луна-24”.
Таким чином, попри те, що у Кремлі хочуть присвоїти собі всі досягнення радянської космонавтики, наразі Москва не може повторити минулі досягнення та стати четвертою країною у “перегонах на місяць”. А втрата апарата під час корекції орбіти, на фоні дійсно ризикових елементів польоту на кшталт посадки, лише підкреслює деградацію власної російської космонавтики.
При цьому самі апетити РФ ще у 2011 році були значно більшими. У цьому році РФ запустила місію “Фобос-Грунт” на один із супутників Марса. І вона в цілому повторила провальну радянську подвійну місію 1989 року. Але якщо тоді хоча б один з двох апаратів зміг вийти на орбіту Фобоса, але не зміг повністю виконати всю програму, то російський “Фобос-Грунт” навіть не покинув земну орбіту.
Саме після цього у РФ активізували програму “повернення” на Місяць, мовляв, якщо у міжпланетні перельоти не вийшло, то до Місяця точно вийде. Але й тут вийшов лише провал, який загрожує перерости у прірву, бо наступна місія з посадкою на поверхню супутника Землі у РФ запланована на 2028 рік.
Більше того, навіть якщо індійський “Чандраян-3” зараз не зможе виконати місію, ще одну спробу Делі може зробити значно раніше. Наступний “Чандраян-4” має відправитись на Місяць у 2026-2028 році. Хоча це вже буде мати значно менше значення, бо у 2025 році за планом американського проєкту Artemis має бути здійснена перша з часів програми Apollo посадка на Місяць астронавтів.
