За місяць до військового вторгнення, його призначили командиром авіаційної ескадрильї.
У повітряному бою під Житомиром героїчно загинув український льотчик Євген Лисенко.
Він керував винищувачем МіГ-29 і в протистоянні з двома російськими літаками устиг збити один з них, але загинув від ворожих систем ППО, – повідомили у Повітряному командуванні “Захід” Повітряних Сил ЗС України.
Про це повідомляє Черкаський обласний ТЦК.
Льотчик Євген Лисенко був родом із села Ротмістрівка Смілянської територіальної громади на Черкащині.
“Був льотчиком-інструктором, командиром авіаційної ескадрилії Севастопольської бригади тактичної авіації ім. Покришкіна. Євген Лисенко загинув у повітряному бою під Житомиром. Він керував винищувачем МіГ-29 і в протистоянні з двома російськими літаками устиг збити один з них, але загинув від ворожих систем ППО”, – йдеться в повідомленні.
Зазначимо, бригада, у складі якої був загиблий, до останніх подій дислокувалася у Луцьку. За місяць до військового вторгнення, Євгена призначили командиром авіаційної ескадрильї.
– У свої 28 років Женя вже був льотчиком-інструктором. Йому зовсім мало лишалось польотів до присвоєння кваліфікації льотчика 1-го класу, – згадує свого друга військовий побратим і однокурсник Олексій.
– Там був непростий бій і він летів самовіддано. Майор Євген Лисенко був командиром однієї з ескадрильї Севастопольської бригади тактичної авіації ім. Покришкіна. Це одна з двох бригад, що відмовилися переходити на сторону росії ще в 2014 році.
Євген родом із Черкаської області. Закінчив військовий ліцей, згодом Харківський Національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба та одразу потрапив на службу в ЗС України.
– У 12 років вирішив, що буде військовим. А з першого курсу училища визначився, що льотчиком. І від мрії своєї не відступив, – розповідає мама загиблого.
– Казала йому: давай ще подамо кудись документи, раптом не пройдеш. А він: нікуди більше. Як не пройду – наступного року знову вступатиму на льотчика».
У Євгена залишилася дружина та двоє маленьких дітей.– Потрібно захистити тих дітей, – останні слова, які Женя сказав матері.
– Він дуже сильно віддавався роботі, свої справі, навіть, інколи я ображалася, – розповідає дружина Євгена. Додає. Він надзвичайно любив свою роботу, любив небо, завжди йшов до цілі. Я надзвичайно ним захоплювалася.
Поховали Героя у рідному селі Ротмистрівка.
