Однією з найбільших загадок космосу є чорні діри, походження яких вчені досі не можуть пояснити однозначно. Відповідно до існуючої теорії, чорні діри є областю простору-часу і володіють потужною силою тяжіння. З чорної діри не можуть вибратися навіть об’єкти, що пересуваються зі швидкістю світла. Недавно вчені прийшли до висновку про те, що Всесвіт може знаходитися всередині гігантської чорної діри.
Відомо, що чорні діри мають дуже низьку щільність. Область часу-простору, що розташована в центрі Чумацького шляху, по щільності набагато менше показника води. Дослідження показали, що найменшою щільністю володіють чорні діри найбільших розмірів, і навпаки, порівняно маленькі ЧД є більш щільними і мають високий гравітаційний радіус. Це наштовхнуло вчених на думку, що Всесвіт може розташовуватися всередині гігантської чорної діри, з дуже низькою щільністю, що практично нагадує хмари.
Першим над теорією виникнення й існування чорних дір почав працювати Альберт Ейнштейн. Знаменитий учень прийшов до висновку, що ЧД здатні уповільнити час, всередині них не діють закони фізики, до того ж їх неймовірно потужна сила тяжіння збільшується ближче до центру діри. Наприклад, якщо дерево в горизонтальному положенні корінням вперед наближається до чорної воронки, сила тяжіння в коренях буде набагато більше в порівнянні з тяжінням його верхівки. Уникнути попадання в дірку можливо тільки при швидкості, що перевищує швидкість світла, а це малоймовірно.
Багато працівників сфери науки і астрономії ставляться скептично до теорії про розташування Всесвіту всередині надмасивної чорної діри. На їхню думку, якщо дотримуватися цієї версії, виходить, що за межами Всесвіту області часу-простору, відповідно, Всесвіт не нескінченна. Тим не менш, однозначної відповіді, чи є краї у Всесвіті, у науки досі немає. Його габарити не дозволяють вивчити далекі простору, так як подорожі до найвіддаленіших точках займають кілька світлових років. Таким чином, вчені отримують застарілу інформацію.
Загадкою для учених залишається також форма, яку має Всесвіт. Спеціаліст Жанна Левін дотримується теорії про форму Всесвіту у формі бублика. Виходить, що рух можливо тільки по колу і воно нескінченно. Також вчені розробляють теорію про Всесвіт у формі кулі. Постійно рухаючись по прямій, у результаті об’єкт виявиться з протилежного боку, і в кінці повернеться до вихідної точки. Це також створює ілюзію нескінченності.
