Цього тижня Церква святкує П’ятидесятницю – одне із найважливіших свят, що завершує Великодній період і відзначає початок Церкви.
Ось що потрібно знати про це свято:
Коли святкуємо і звідки походить П’ятидесятниця
П’ятидесятниця завжди святкується через 50 днів після смерті і воскресіння Ісуса, і через 10 днів після Його вознесіння на небеса. Через те, що Великдень – рухоме свято і не має закріпленої дати, П’ятидесятниця залежить від дати Великодня, але загалом вона переважно випадає між 10 травня і 13 червня.
З періодом святкування цього свята також пов’язаний період Дев’ятниці (Новенни) – дев’ять днів молитви – бо в книзі Діянь апостолів, 1 вказано, що Марія і апостоли разом «безперервно» молились дев’ять днів після Вознесіння, аж до Зіслання Святого Духа. Тепер Церква традиційно молиться Новенну до Святого Духа напередодні П’ятидесятниці.
Назва цього свята походить від грецького слова «pentecoste», що означає «50-тий».
Причина того, що П’ятидесятниця припадає на 50-тий день після Великодня, походить від паралельного юдейського свята «Шавуот», яке святкували через 50 днів після Пасхи. Шавуот деколи називають фестивалем тижнів, посилаючись на сім тижнів після Пасхи.
Спочатку це було свято урожаю, а тепер Шавуот відзначає передання Старого Завіту на горі Синай, коли Господь передав Мойсеєві заповіді на горі Синай. Щороку в цей день юдейський народ відновлює прийняття дару Тори.
Що відбувається на П’ятидесятницю?
В християнській традиції П’ятидесятниця є святкуванням сходження особи Святого Духа на апостолів, Марію та перших послідовників Ісуса, що зібрались разом у Горниці.
«Подув буйного вітру» сповнив кімнату, де вони були зібрані, і язики полум’я спочили на їх головах, і вони змогли говорити різними мовами, а також розуміти один одного. Це було настільки дивне явище, що деякі люди думали, що християни були п’яними – однак Петро наголосив, що був тільки ранок і це явище спричинив Святий Дух.
Святий Дух дав апостолам і інші дари та плоди, необхідні для виконання великого завдання – вийти і проголошувати Євангеліє усім народам. Це відбулось, щоб сповнилась новозавітня обітниця Христа (Лука 24,46-49), що апостоли будуть «одягнені в силу» перед тим, як будуть відправлені поширювати Євангеліє.
Де про це сказано у Біблії?
Основна подія П’ятидесятниці (подув сильного вітру і вогняні язики) описана в Діяннях 2,13, а решта подій (промова Петра, хрещення тисяч новонавернених) описано далі до 41 рядка.
З днем народження, Церкво!
Власне одразу після П’ятидесятниці Петро, натхнений Святим Духом, виголосив свою першу проповідь юдеям та іншим невіруючим, в якій роз’яснив писання Старого Завіту, показуючи як пророк Йоіл пророкував події і сходження Святого Духа на П’ятидесятницю.
Він також каже людям, що Ісус, котрого вони розіп’яли, є Господом, і що Він воскрес з мертвих, що вразило їх до самого серця. Коли вони запитали, що їм робити, Петро закликав їх покаятись з їх гріхів і охреститись. Відповідно до даних книги Діянь, близько 3 тисяч охрестились після проповіді Петра.
Саме тому П’ятидесятниця вважається днем народження Церкви – Петро, перший Папа, вперше проповідує і навертає тисячі нових віруючих. Апостолів і вірних вперше об’єднує спільна мова і спільне бажання та запал іти і проповідувати Євангеліє.
Традиції П’ятидесятниці у світі
Зазвичай у латинському обряді священики на це свято одягають червоні шати – символ палаючого вогню Божої любові і язиків вогню, що зійшли на апостолів.
Однак, в деяких частинах світу П’ятидесятницю називають «Білою Неділею», посилаючись на білі шати, які зазвичай одягають у Великобританії та Ірландії. Білий колір є символом голуба Святого Духа, а також кольором одягу, який в цей день одягають катехумени, що хочуть охреститись.
В італійській традиції на П’ятидесятницю зі стелі храму розвішують пелюстки троянд, що нагадує чудо сходження вогняних язиків, а в деяких частинах Італії П’ятидесятницю деколи називають «Pascha Rosatum» (Великодні троянди).
У Франції є традиція під час Літургії дути в труби, що має нагадувати про звук буйного вітру Святого Духа.
В Україні ці дні традиційно називають Зеленими святами. Усі храми та оселі прикрашають у зелень. Це ще старозавітня традиція. Вибраний народ з нагоди цього дня вдячності Богові за урожай прикрашав свої помешкання зеленню. У Новому Заповіті це свято набуває глибшого аспекту. Зелень – це те, що росте і живе. Дух Святий – той, який дає буття усьому. Для нас зелень символізує життя в Бозі. Бо, коли ми чинимо гріх, то відчуваємо, як помираємо. А коли йдемо до сповіді, то доторкаємося до Бога-Духа Святого і оживаємо. Зелень – символ Божого життя.
За матеріалами CNА
Читайте також: Інтерв’ю з Владикою Венедиктом про зелені свята: «ЗЕЛЕНЬ СИМВОЛІЗУЄ ДУХА СВЯТОГО, ЯКИЙ ДАЄ БУТТЯ УСЬОМУ…»
