Вриваюся в квартиру, а там якась гола дівчина, розташувавшись на дивані, фарбує нігті на ногах. Розумію, що потрапив…

Я нещодавно прикупив зелений килимок. І майже завжди орієнтувався по ньому. Мій килимок — моя квартира.

Повертаюся в одинадцять вечора додому після роботи. Втомився так, що просто сил немає. Виходжу з ліфта. Кілька кроків до квартири — перед входом мій зелений килимок. Я вставляю ключ у замок, а він якось туго входить. Другою рукою надавлюю на ручку. Двері не замкнені. У мене починається паніка. Я забув закрити вхідні двері вранці!

Вриваюся в квартиру, а там…

…якась гола дівчина, розташувавшись на дивані, фарбує нігті на ногах. Розумію, що потрапив не в свою квартиру. У мене пакет падає з рук. Апельсини покотилися по підлозі, палиця ковбаси впала на тапочок, ну і яйця розбилися.

Дівчина завмерла. У мене до горла підступив клубок — слова вимовити не зміг. Розумію, що потрапив не в свою квартиру. Повільно виходжу назад у під’їзд. Виявилося, що поверхом вище проїхав.

Через 10 хвилин повернувся вибачатися. Треба ж було пояснити, що випадково до неї зайшов, та й сусідка як-ніяк.

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

five × one =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh