Далекобійний дрон-камікадзе був показаний волонтерами Сергієм Притулою та Сергієм Стерненко
Джерело : Defence Express
Волонтери Сергій Притула та Сергій Стерненко показали дрон-камікадзе, який, з максимальною долею ймовірності, застосовується для атак об’єктів у столиці РФ Москві.
На оприлюднених фото доволі якісно видно основні деталі самого дрона, який поки не має офіційної назви, а лише не офіційну “Бобер”. А фото містить допис, в якому москвичам пророкується ходити у бомбосховища та безсонними ночами від сирен та роботи ППО спостерігати, як уражаються стратегічні об’єкти, а днем ходити на кладовища для того, щоб поховати близьких.
Те що на відео саме ці дрони вказує характерні деталі – аеродинамічне рішення “качка”, шасі та двигун внутрішнього згорання. Й саме такі дрони вже фільмували москвичі.
Раніше із цим же дроном сфотографувався інший український блогер, Ігор Лаченков – “Лачен пише”:
Публічні фото дрона також були розміщені й на державному рівні. 25 липня у Києві на форумі присвяченому річниці проекту “Армія дронів” цей дрон також демонструвався. При цьому тоді Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що виробникам безпілотників виділено 40 млрд гривень.
Також у відео на Facebook обидва волонтери “пограли у міста”, перелічивши Кінгісепп, Перм, Москву та Архангельськ, при цьому було зазначено, що до останнього міста цей дрон поки не долетить.
Це може свідчити про дальність польоту дрона, але зазначимо, що відстань від кордону України до Москви близько 450 км, до невеликого міста Кінгісепп у Ленінградській області – 820 км, а ось що до Пермі, як й до Архангельська – 1400 км. Й у будь-якому випадку, як мінімум зараз, ці дрони далі Москви не залітали.
Водночас сам дрон заслуговує на увагу через доволі прагматичні рішення. Наприклад, для запуску дрона використовує злітна посадкова смуга, що дозволяє обійтись без катапульти чи ракетного прискорювача. Але звісно вимагає наявності самого літовища, хоча в Ірані реалізують запуск аналогічних дронів з даху автомобіля, який розганяється до злітної швидкості дрона.
Дуже плавні обводи корпусу, який тим паче карбоновий, а також малорозмірність об’єкта дозволяють говорити про малу ефективну площу розсіювання, що робить цей дрон достатньо важким для виявлення радіолокаційними станціями.
Відносно систем зв’язку, то вочевидь мова йде про те, що цей дрон є літако-снарядом і має здійснити один єдиний у своєму житті, але яскравий політ. При цьому система навігації вочевидь має не лише супутникову систему, а й, скоріш за все, інерціальну, про що говорить приймач повітряного тиску. Цей прилад дозволяє вимірювати швидкість та висоту польоту літального апарату.
А така система вже дозволяє зменшити ефективність російських засобів РЕБ, бо навіть без супутникової навігації дрон продовжить політ за заданим маршрутом, але, щоправда, зі значно меншою точністю.
Також стало можливим дати відповідь, чи є цей дрон тим самим БПЛА “на 1000 км” від “Укроборонпрому”. Детальне фото носової частини, скоріш за все, говорить про те, що це різні розробки.
Про це говорить паз для гака катапульти у деталі дрона від “Укроборонпрому”, засіб фіксації за допомогою гвинтів та, як здається, трохи інша форма.
А головне те, що продемонстрований дрон вже літає, при цьому активно й виробляється серійно, й тому далі справа лише за розширенням серійного виробництва українського засобу далекобійного ураження.
