13–16 листопада апостольський екзарх для українців візантійського обряду, що проживають в Німеччині та Скандинавії, владика Богдан Дзюрах здійснив свій перший душпастирський візит до Данії.
14 листопада владика Богдан Дзюрах відслужив Божественну Літургію в катедральному храмі Копенгагена, де від 2005 року здійснює своє служіння українська греко-католицька громада. З апостольським екзархом співслужив душпастир українців у Данії всесв. о. Василь Тихович. На Богослуженні був присутній також посол України в Королівстві Данія п. Михайло Михайлович Видойник.
У своїй проповіді до зібраних на недільній молитві вірних владика Богдан, коментуючи притчу про милосердного самарянина, запросив застановитися передовсім над тим, «скільки у нашому житті і в наших відносинах є любові». Адже любов надає сенс людському життю, вона є відповіддю на запитання, з яким звернувся законник до Ісуса Христа: «Що маю робити, щоб успадкувати вічне життя?».
Відтак проповідник звернув увагу на друге запитання, скероване до Ісуса, а саме: «Хто є моїм ближнім?». У світлі згаданої притчі важливим, на думку владики Богдана, є не стільки, хто є нашим ближнім, а для кого ми стаємо ближніми, до кого ми наближаємося у поставі милосердної любові. Апостольський екзарх закликав громаду вірних Копенгагена ставати щоразу більше «ближньою» до всіх потребуючих і знедолених, — передовсім до новоприбулих з України, але також до потребуючих людей з місцевого суспільства, а навіть тих знедолених, які страждають від нестачі найнеобхіднішого у цілому світі. Любов, за словами проповідника, «не ставить перешкод і не споруджує бар’єрів, але огортає собою всіх, навіть ворогів, бажаючи їхнього спасіння і справжнього добра».
Після Літургії відбулася зустріч апостольського екзарха з громадою та щирий обмін думками про актуальний стан душпастирства та перспективи його подальшого розвитку на землях Данії. Владика Богдан подякував душпастиреві місцевої греко-католицької громади отцеві Василеві Тиховичу, членам парафіяльної спільноти та представникам громадських організацій за чудовий приклад успішної самоорганізації, як рівно ж за численні суспільні і харитативні ініціативи та проєкти, скеровані на допомогу потребуючим на рідних землях і в Королівстві Данія. Окремо він заохотив вірних молитися і працювати над подальшим зростанням у вірі церковної спільноти, видимим знаком чого можуть стати покликання до священничого і богопосвяченого життя серед української молоді в Данії.
Ввечері в неділю, 14 листопада, апостольський екзарх узяв участь в урочистій Вечірні з нагоди Дня Папи, який традиційно відзначається у листопаді. Богослужіння провів місцевий ієрарх — єпископ Копенгагена і очільник Католицької Церкви в Данії владика Чеслав Козон. Апостольську столицю на Вечірні представляв Папський нунцій в країнах Скандинавії архиєпископ Джеймс Патрік Грін (Erzbischof James Patrick Green), який спеціально з цієї нагоди прибув зі Стокгольму.
У розмові з Апостольським нунцієм владика Богдан зауважив, що його участь у цьому молитовному вечорі має більше ніж символічне значення: «Наша Церква в минулому столітті була найчисельнішою релігійною спільнотою, яку переслідував комуністичний режим. А однією з причин цих переслідувань була наша вірність Папі Римському та наша єдністю з усією Католицькою Церквою. Тому ми нашим буттям засвідчуємо, що можна не лише молитися за єдність Христової Церкви і прагнути цієї єдності, — єдністю вже зараз можна жити і про неї свідчити. То ж ми бажаємо на рідних землях і в країнах нашого поселення по всьому світі спільно з братами у вірі бути свідками єдності Церкви та активними співучасниками екуменічного процесу».
У понеділок, 15 листопада, апостольський екзарх провів робочу зустріч з єпископом Копенгагена Чеславом Козонем, з яким обговорив перспективи подальшого розвитку душпастирства українців в Королівстві Данія. Владика Богдан подякував очільникові Католицької Церкви в Данії за підтримку і братерську солідарність та заявив про відкритість зі свого боку до якомога ширшої співпраці.
В ході зустрічі, на прохання владики Чеслава, апостольський екзарх розповів про суспільно-політичну ситуацію в Україні, стан міжцерковних відносин та виклики, пов’язані з душпастирством серед греко-католиків в країнах західного світу. На знак вдячності Української Церкви владика Богдан подарував владиці Чеславові ікону Пресвятої родини, а також фотоальбом про життя і діяльність УГКЦ в підпіллі «Переслідувані за правду».
Того ж дня владика Богдан Дзюрах відвідав Посольство України в Королівстві Данія, де провів робочу зустріч з Надзвичайним і Повноважним послом України в Данії паном Михайлом Видойником та іншими співробітниками українського Посольства.
Очільник дипломатичного представництва України високо оцінив діяльність греко-католицької громади, а зокрема її настоятеля — о. Василя Тиховича. На думку дипломата, роль Церкви в духовному супроводі українців за кордоном важко переоцінити, адже часто саме Церква є центром, навколо якого гуртуються українці, які бажають на чужині плекати рідну мову, звичаї, культуру, віру. Відтак сторони обговорили плани щодо вшанування жертв Голодомору в Україні 1932–33 років та питання поширення правди про цей злочин комуністичного режиму проти українського народу в церковному і світському середовищі Королівства Данія.
Апостольський екзарх поділився з послом думками про подальший розвиток душпастирства українців у Королівстві, підкресливши, що у служінні людям та в представленні і захисті інтересів рідного народу Церква, дипломатичні представництва України і громадські організації повинні діяти спільно і консолідовано. На думку владики Богдана, українська громада в Королівстві Данія має великий потенціал, який потрібно цінувати, берегти і розвивати. Він запевнив посла та його співпрацівників у своїх молитвах та побажав їм Божого благословення у служінні.
