Сьогодні з Чернечої гори в Каневі Тарас Шевченко знову закликає нас: «Борітеся! Вам Бог помагає». Він знову і знову кличе нас оновлювати нашу рідну українську землю, розбомблену, розірвану снарядами, але живу.
Народ у вогні, стікає кров’ю, народ бореться, але живе. І Україна жити буде, бо з нами Бог, який закликає до боротьби з гріхом, щоб ми змагалися, щоб над нашою землею світило сонце свободи та перемоги. Про це в Каневі на Чернечій горі сказав владика Йосиф Мілян, протосинкел Київської архиєпархії.
9 березня відбулася 10-та Ювілейна проща Української Греко-Католицької Церкви до Тараса. Її розпочали Божественною Літургією, яку владика Йосиф очолив у козацькій церкві в підніжжя Чернечої гори.
Про це повідомляє пресслужба Київської архиєпархії УГКЦ.
У слові до паломників архиєрей зауважив, що твори Шевченка перекладені всіма мовами світу. «Його слово надихало та рятувало простий кріпацький народ. Його слово будує по сьогодні та надихає нас, щоб ми були народом, щоб жити та не втратити того вогню і запалу, який вложив у душу людини Господь Бог».
Владика Йосиф також зазначив, що ми не обожуємо Шевченка, хоча називаємо його пророком, тому що багато з його творчості здійснюється: «Те, що він говорив та писав для нас, є дороговказом і сьогодні. Він віддано, аж до кінця, любив свій народ і служив йому, чим міг: поетичним словом, малюнком, а найбільше — позицією. Любив, служив, творив для свого бідного кріпацького люду. Тому й кожен із нас має служити своєму рідному народові та Церкві».
Відтак єпископ процитував слова Кобзаря: «І на оновленій землі, врага не буде, супостата. А буде син, і буде мати. І будуть люде на землі». Коментуючи цей уривок, він зауважив, що ми маємо прекрасну землю, прекрасних людей і прекрасну природу: «Сьогодні в Україні твориться новий світ. Ми позбуваємося імперського зла та духу. Правда, це нам дуже дорого коштує, але в тій крові й могилах твориться нова Україна, нова українська земля. Молячись за душу Шевченка понад 150 років, сьогодні твердо віримо, що його ім’я записане у книзі життя Господа Бога. Тож молімося за душу Тарасія, який за натхненням Бога сказав нам дуже багато. Молімося в цьому місці, де надихаємося Шевченком. Коли сюди приходимо, то запалюємося цим вогнем любові до Шевченкового слова, яке як зброя, сила та віра, як сумління. Тому ми сюди приходитимемо, щоб вогонь наш у душі не згас у любові до народу, Бога й України», — наголосив архиєрей.
Відтак владика Йосиф висловив вдячність усім, хто взяв участь у цьогорічній прощі до Тараса. Окремо єпископ згадав світлої пам’яті Мар’яна Піняка, колишнього генерального директора Шевченківського національного заповідника. А також єпископ подякував теперішньому керівництву музею та усім співробітникам й організаторам цих пам’ятних заходів.
В. о. генерального директора Шевченківського національного заповідника Валентина Коваленко вручила владиці Йосифові подяку. «За ініціативу заснування і проведення щорічної прощі на Тарасову гору та підтримку козацької церкви Покрову Пресвятої Богородиці в Каневі, що стала для українців символом боротьби, втіленням ідеї національної та конфесійної єдності на основі Божих заповідей і Шевченкових заповітів», — йдеться в тексті подяки.
Департамент інформації УГКЦ
