Вірш “Молодий революціонер”

*** Молодий революціонер ***
Як страшно , мамо, тут стояти
і відчувати таку лють.
Мене в тюрму хочуть забрати,
мене за Україну б*ють.
Катують, мучать, забивають,
хочуть усіх нас залякать,
але чомусь не розуміють,
що нас так просто не зламать.
Ми до останнього б*ємось,
а вчора декількох забили.
Я так боюсь, мені здалось,
що з ними й Україну вбили.
Ми молимося кожен день,
щоб Україна ще стояла.
Щоби настав таки той день,
коли країна вільна стала.
Я, мам, тут буду до кінця.
Помру, але свого доб*юся.
Не буде з терена вінця,
ми вільні будемо, клянуся.
Палига Юлія

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Avatar

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

nineteen − four =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh